Анотація
Робота присвячена вивченню впливу сечової кислоти (СК) на перебіг артеріальної гіпертензії (АГ). Мета. Вивчити гендерні та статеві особливості стану ліпідного, вуглеводного, жирового обмінів у хворих на АГ залежно від рівня СК. Матеріали та методи. Обстежено 98 хворих (42 чоловіки та 54 жінки) на АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів, середній вік яких становив 54,6±8,1 року. Хворі були розподілені на 2 групи. І група (n=59) — хворі на АГ із гіперурикемією, ІІ група (n=39) — хворі на АГ без гіперурикемії. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб без ознак АГ, репрезентативних за віком та статтю. Результати. Встановлено, що рівень СК в обстежених хворих перевищив показники практично здорових осіб у жінок на 49,1% (р˂0,01), а в чоловіків — на 20,8%. Найвищий рівень СК спостерігали у віці понад 60 років (р˂0,05). Збільшення концентрації СК у хворих на АГ асоціюється з підвищенням ТГ, ІМТ, глікованого гемоглобіну та зниженням ХС ЛПВЩ. Висновки. У хворих на АГ достовірно частіше виявляється гіперурикемія в жінок, ніж чоловіків, та у віці понад 60 років. За умови поєднання АГ із гіперурикемією встановлено більш виражені порушення ліпідного, жирового та вуглеводного обмінів.
Посилання
2. 2020 American College of Rheumatology Guideline for the Management of Gout. JD FitzGerald. Arthritis Care & Research. 2020;72(6):744-760.
3. Hyperuricemia, Acute and Chronic Kidney Disease, Hypertension, and Cardiovascular Disease: Report of a Scientific Workshop Organized by the National Kidney Foundation. RJ Johnson. American Journal of Kidney Diseases. 2018;71(6):851-865. DOI:10.1053/j.ajkd.2017.12.009.
4. Міщенко ЛА. Зв’язок гіперурикемії з ураженням органів-мішеней у хворих на гіпертонічну хворобу. Кардiологія: від науки до практики. 2015;2(15):41-51.
5. Kanbay M, Kuwabara M. The causality between the serum uric acid level and stroke. Hypertension Research. 2020;43(4):354-356. DOI: 10.1038/s41440-019-0346-z.
6. Age-differential association between serum uric acid and incident hypertension. SW Lee. Hypertension Research. 2018;42(3):428-437. DOI:10.1038/s41440-018-0168-4.
7. Крилова АС, Дубкова АГ, Цимбалюк ТС. Диференційований підхід до уратзнижувальної терапії подагри залежно від віку, статі та супутньої патології. Український ревматологічний журнал. 2021;4(86):32-39.
8. Несукай ОГ. Артеріальна гіпертензія та гіперурикемія: думка кардіолога. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя». 2019;11(456):3.
9. Ndrepepa G, Cassese S, Braun S et al. A gender-specific analysis of association between hyperuricaemia and cardiovascular events in patients with coronary artery disease. Nutr Metab Cardiovasc Dis. 2013;23(12):1195-1201.
10. Yamanaka H. Gout and hyperuricemia in young people. Curr. Opin. Rheumatol. 2011;23(2):156-160.
11. Lipoprotein subfractions partly mediate the association between serum uric acid and coronary artery disease / Y Zhang, RX Xu, S Li [et al.]. Clin. Chim. Acta. 2015;441:109-114.
12. Elevated serum uric acid is associated with vascular inflammation but not coronary artery calcification in the healthy octogenarians: the Brazilian study on healthy aging / R Malik, EC Aneni, S Shahrayar [et al.]. Aging. Clin. Exp. Res. 2016;28(2):359-362.
13. Ogbera AO, Azenabor AO. Hyperuricaemia and the metabolic syndrome in type 2 DM. Diabetol. Metab. Syndr. 2010;2:24.
14. Yang T, Chu CH, Bai CH et al. Uric acid level as a risk marker for metabolic syndrome: a Chinese cohort study. Atherosclerosis. 2012;220(2):525-531.
15. Tomiyama H, Higashi Y, Takase B, et al. Relationships among hyperuricemia, metabolic syndrome, and endothelial function. Am. J. Hypertens. 2011;24(7):770-774.
