Вплив відмови від куріння на добовий профіль артеріального тиску в пацієнтів після перенесеного ГКС на етапі реабілітаційного лікування
pdf

Ключові слова

кардіореабілітація, гострий коронарний синдром, відмова від куріння, добовий моніторинг артеріального тиску

Як цитувати

Lutska, V., Protsko, V., Khamuliak, K., & Voitivych, I. (2024). Вплив відмови від куріння на добовий профіль артеріального тиску в пацієнтів після перенесеного ГКС на етапі реабілітаційного лікування. Практикуючий лікар, (2), 33-38. вилучено із https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/815

Анотація

Мета дослідження. Вивчити вплив відмови від куріння на особливості регуляції артеріального тиску (АТ) у динаміці кардіореабілітаційного лікування у хворих після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС). Матеріали та методи. Обстежено 124 пацієнти, які після нещодавно перенесеного ГКС проходили програму кардіореабілітації у відділенні реабілітації після захворювань серця. Залежно від звички куріння всі пацієнти були розподілені у дві групи. До першої (I) групи увійшли пацієнти з фактором куріння (курці, n=68, середній вік — 56,70±6,1 року), до другої (II) групи — хворі без фактора куріння (некурці, n=56, середній вік — 58,29±5,37 року). Наприкінці санаторно-курортної реабілітації для оцінки динаміки досліджуваних показників група I була розподілена на дві підгрупи: IА — курці (n=38), які відмовились від куріння в процесі КР, та IБ — курці (n=30), які продовжували курити. У пацієнтів досліджуваних груп визначали основні показники добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Результати. Аналіз динаміки показників регуляції АТ показав, що в підгрупі курців, що кинули палити (IА), реєструвалась найбільш виразна позитивна динаміка таких показників, як середньодобова ЧСС (-14,8% (IА) проти -10,8% (IБ) та -10,3% (II)), варіабельність САТ (-12,8% (IА) проти -6,9% (IБ) та -11,1% (II)) і ДАТ (-19,2% (IА) проти -6,3% (IБ) та -10,2% (II)) та рівні ранкового підйому CАТ (-20,8% (IА) проти -5,7% (IБ) та -16% (II)) і ДАТ (-28,9% (IА) проти -8,2% (IБ) та -19,5% (II)). Встановлено, що в персистуючих курців не відмічається достовірного зниження та досягнення цільових значень аналогічних показників ДМАТ на тлі проходження програми фізичних тренувань. Висновки. Відмова від куріння приводить до суттєвого покращення добового профілю АТ на етапі кардіореабілітаційного лікування пацієнтів після перенесеного ГКС. Таким чином, припинення паління повинно бути обов’язковою контрольованою складовою програм відновного лікування для зниження ризиків повторних серцево-судинних подій у таких хворих.

pdf

Посилання

Savage DD, Garrison MS, Kannel WB, Levy D, Anderson SJ, Stokes J [et al.]. The spectum of left ventricular hypertrophy in a general population sample Framingam Study. Circulation. 1987;75:1-26.

Следзевська ІК, Бабій ЛМ, Липовецький АМ. Оптимізація артеріального тиску в період реабілітації у хворих з інфарктом міокарда і супутньою артеріальною гіпертензією. Укр. кардіол. журн. 2006;3:20-23.

McEvoy JW, Jennings C, Kotseva K, Backer GD, De Bacquer D, Ryden L [et al.]. EUROASPIRE II Investigators. Lifestyle and risk factor management and use of drug therapies in coronary patients from 15 countries: principal results from EUROASPIRE II Euro heart survey programme. Eur Heart J. 2001;22:554-72.

Amar J, Chamontin В, Ferrieres J, Danchin N, Grenier O, Cantet C [et al.]. Hypertension control at hospital discharge after acute coronary event: influence on cardiovascular prognosis — the PREVENIR study. Heart. 2002;88:587-91.

Johnson HM, Gossett LK, Piper ME, Aeschlimann SE, Korcarz CE, Baker TB [et al.]. Effects of smoking and smoking cessation on endothelial function: 1-year outcomes from a randomized clinical trial. J Am Coll Cardiol. 2010;55(18):1988-95.

Otsuka R, Watanabe H, Hirata K, Tokai K. Acute effects of passive smoking on the coronary circulation in healthy young adults. JAMA. 2001;286:436-441.

Markus MR, Stritzke J, Baumeister SE, Siewert U, Baulmann J, Hannemann A [et al.]. Effects of smoking on arterial distensibility, central aortic pressures and left ventricular mass. Int J Cardiol. 2013;168:2593-601.

Morillo MG, Moraes Amato MC, Cendon Filha SP. Twenty-four hour blood pressure record for smokers and nonsmorers. Arq. Bras. Cardiol. 2006;87(4):504-11.

Virdis АА, Giannarelli C, Neves MF, Taddei S, Ghiadoni L. Cigarette Smoking and Hypertension. Curr Pharm Des. 2010;16(23):2518-25.

Alomari MA, Khabour OF, Alzoubi КН, Shqair DM, Eissenberg T. Central and peripheral cardiovascular changes immediately after waterpipe smoking. Inhal Toxicol. 2014;26(10):579-87.

Al-Safi SA. Does Smoking Affect Blood Pressure and Heart Rate? Eur J Cardiovasc Nurs.2005;4(4):286-9.

Otsuka R, Watanabe H, Hirata K, Tokai K. Acute effects of passive smoking on the coronary circulation in healthy young adults. JAMA. 2001;286:436-441.

Li G, Wang H, Wang K, Wang W, Dong F. The association between smoking and blood pressure in men: a cross-sectional study. BMC Public Health. 2017;17 (1):797.

Giallauria F, De Lorenzo A, Pilerci F, Manakos A, Lucci R, Psaroudaki M [et al.]. Reduction of N terminal-pro-brain (B-type) natriuretic peptide levels with exercise-based cardiac rehabilitation in patients with left ventricular dysfunction after myocardial infarction. Eur J Cardiovasc Prev Rehabil.2006;13(4):625-632.

Linneberg A, Jacobsen RK, Skaaby T, Taylor AE, Fluharty ME, Jeppesen JL [et al.]. Effect of Smoking on Blood Pressure and Resting Heart Rate: A Mendelian Randomization Meta-Analysis in the CARTA Consortium. Circ Cardiovasc Genet. 2015;8(6):832-41.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.