Ключові слова
Як цитувати
Анотація
У статті розглянуто завдання та структуру кардіореабілітаційного (КР) лікування пацієнтів після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС). Проаналізовано програму фізичної реабілітації, її формування залежно від класифікації важкості клінічного стану пацієнтів і груп ускладнень, що виникають після перенесеної гострої коронарної події. У статті сфокусований акцент на навчанні пацієнтів модифікації способу життя, корекції факторів ризику та дотриманні медикаментозного лікування з метою покращення якості й тривалості їхнього життя. Визначено пріоритетні цілі процесу КР, серед яких найважливішими є запобігання виникненню повторних серцево-судинних подій, госпіталізацій та покращення прогнозу.
Посилання
Kotseva K, De Bacquer D, De Backer G, Ryden L, Jennings C, Gyberg V [et al.]. Lifestyle and risk factor management in people at high risk of Cardiovascular disease. A report from the European Society of Cardiology European Action on Secondary and Primary Prevention by Intervention to Reduce Events (EUROASPIRE) IV cross-sectional survery in 14 European regions. Eur J Prev Cardiol. 2016;23(18):2007-18.
Коваленко ВМ, Шумаков ВО, Малиновська ІЕ, Бабій ЛМ, Тащук ВК, Терещенко НМ. Менеджмент кардіореабілітації пацієнтів, які перенесли гострий коронарний синдром (мет. рек.). Київ: 2018; 1-43.
Bellmann B. The Beneficial Effects of Cardiac Rehabilitation. Cardiology and Therapy. 2020. DOI: 10.1007/s40119-020-00164-9.
Малиновська ІЄ, Шумаков ВА. Кардіологічна реабілітація хворих з гострим інфарктом міокарда: можливість підвищення ефективності лікування і покращення прогнозу. Матеріали ХVI Нац. конгр. кардіологів України: 2015, 23-25 вересня; Київ. С.16-25.
American College of Sports Medicine. Guidelines for graded exercise testingand exercise prescription, 4th ed. Philadelphia: Lea&Febiger. 2013.
Pearson MJ, Mungovan SF, Smart NA. Effect of exercise on diastolic function in heart failure patients: a systematic review and meta-analysis. Heart Fail Rev. 2017; 22(2):229-242.
Piepoli MF, Corrа U, Adamopoulos S, Benzer W, Bjarnason-Wehrens B, Cupples M [et al.]. Secondary prevention in the clinical management of patients with cardiovascular diseases. Core components, standards and outcome measures for referral and delivery: a policy statement from the cardiac rehabilitation section of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation. Endorsed by the Committee for Practice Guidelines of the European Society of Cardiology. Eur. J. Prev. Cardiol. 2014;21:664-681.
Dudek D, Siudak Z, Solheim S. New model of secondary cardiovascular prevention for patients after acute coronary syndromes in Poland with regard to Norvegian experiences. Kardiol Pol. 2016;74(2):101-3.
Haykowsky M, Scott J, Esch B, Schapflocher D, Myers J, Paterson I, Warburton Darren [et al.]. A meta-analysis of the effects of exercise training of left ventricular remodeling following myocardial infarction. Start early and go longer for greatest exercise benefits on remodeling. Trials. 2011;12:92.
Чаплінський РБ. Особливості санаторного етапу реабілітації хворих інфарктом міокарда. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2018;11:263-369.
Швед МІ, Левицька ЛВ. Сучасні стратегії лікування та реабілітації хворих на інфаркт міокарда. К.: Медкнига, 2015. C. 152.
Савенкова ІІ. «Хронопсихологічний портрет» хворих на уронефрологічні захворювання. Наукові записки: [збірник наукових праць Національного університету «Острозька Академія»]. Серія «Психологія». Острог. 2014;14(22):170-173.
Нестерак РВ. Психоемоційний стан хворих на ішемічну хворобу серця, яким проведено аортокоронарне шунтування, та потреба у психологічному супроводі. Буковинський медичний вісник.2018;22(87,3):60-6.
Царенко Л, Вебер Т, Войтович М, Гриценюк Л, Кочубей В, Гридковець Л. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи: [навчальний посібник]. Том 2. Київ, 2018. С. 240.
Ference BA, Ginsberg HN, Graham I, Ray KK. Low-density lipoproteins cause atherosclerotic cardiovascular disease. 1. Evidence from genetic, epidemiologic, and clinical studies. A consensus statement from the European Atherosclerosis Society Consensus Panel. Eur Heart J. 2017;38(32):2459-2472.