Анотація
Метою дослідження було оцінити динаміку змін показників 13С-метацетинового дихального тесту в пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки та практично здорових осіб. Матеріал і методи. Обстежено 30 осіб із стеатозом печінки і 17 практично здорових добровольців. Повне клінічне обстеження включало антропометричні характеристики (зріст, маса тіла, індекс маси тіла), визначення печінкових трансаміназ, ліпідограми, проведення УЗД печінки і 13С-метацетинового дихального тесту.
Результати. При ретельному обстеженні пацієнтів із НАЖХП найчастіше виявляють надвагу чи ожиріння, ознаки метаболічного синдрому, дисліпідемію, зростання концентрації АЛТ й АСТ. Згідно з результатами ультразвукового дослідження у 80% обстежених пацієнтів зі стеатозом виявляли гепатомегалію, гіперехогенність та неоднорідність структури печінки. Відповідно до результатів 13С-МДТ встановлено, що в практично здорових осіб швидкість метаболізму підтримується на високому рівні, що забезпечує достатнє накопичення 13С-метацетину і відповідає приблизно 100% функціонуючих гепатоцитів. При стеатозі сповільнення швидкості метаболізму і, відповідно, достовірне зменшення кумулятивної дози зумовлено скороченням функціональної активності гепатоцитів до 30-40 хв замість 60 хв порівняно з практично здоровими особами. Висновки. Діагностична цінність 13С-МДТ полягає в неінвазивній динамічній оцінці швидкості метаболізму та змін метаболічної ємності печінки in vivo вже на ранніх етапах розвитку НАЖХП. Встановлено, що за наявності стеатозу печінки спостерігається сповільнення швидкості метаболізму і достовірне зниження кумулятивної дози, що зумовлено зменшенням функціональної активності гепатоцитів. Вищезазначені зміни показників тесту дозволяють оцінити стан печінки і є достатньою підставою для того, щоб рекомендувати таким пацієнтам провести модифікацію способу життя й призначити своєчасне лікування. Застосування 13С-МДТ у лікарській практиці дозволить поглибити знання науковців щодо патогенезу стеатозу, вдосконалити його діагностику та підходи до лікування.
Посилання
2. Stahl EP, Dhindsa DS, Lee SK, Sandesara PB, Chalasani NP, Sperling LS. Nonalcoholic Fatty Liver Disease and the Heart: JACC State-of-the-Art Review. J Am Coll Cardiol. 2019 Mar 5;73(8):948-963. doi: 10.1016/j.jacc.2018.11.050. PMID: 30819364.
3. Chinnadurai R, Ritchie J, Green D, Kalra PA. Non-alcoholic fatty liver disease and clinical outcomes in chronic kidney disease. Nephrol Dial Transplant. 2019 Mar 1;34(3):449-457. doi: 10.1093/ndt/gfx381. PMID: 29390103.
4. Степанов ЮМ. Результати обсерваційного перехресного дослідження PRELID 2 (2015–2016). Частина 1. Поширеність неалкогольної жирової хвороби печінки, характеристика супутньої патології, метаболічного синдрому та його окремих критеріїв у пацієнтів, які звертаються до терапевтів і гастроентерологів в Україні. Гастроентерол. 2019;53(1):26-33. doi:10.22141/2308-2097.53.1.2019.163454.
5. Williams CD, Stengel J, Asike MI, Torres DM, Shaw J, Contreras M, Landt CL, Harrison SA. Prevalence of nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis among a largely middle-aged population utilizing ultrasound and liver biopsy: a prospective study. Gastroenterology. 2011 Jan;140(1):124-31. doi: 10.1053/j.gastro.2010.09.038. Epub 2010 Sep 19. PMID: 20858492.
6. Герок В, Блюм ХЕ. Заболевания печени и желчевыделительной системы. М.: МЕДпресс-информ, 2009:199.
7. Chalasani N, Younossi Z, Lavine JE, Diehl AM, Brunt EM, Cusi K, Charlton M, Sanyal AJ. American Association for the Study of Liver Diseases; American College of Gastroenterology; American Gastroenterological Association. The diagnosis and management of non-alcoholic fatty liver disease: Practice guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases, American College of Gastroenterology, and the American Gastroenterological Association. Am J Gastroenterol. 2012 Jun;107(6):811-26. doi: 10.1038/ajg.2012.128.
8. European Association for the Study of the Liver (EASL); European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Association for the Study of Obesity (EASO). EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2016 Jun;64(6):1388-402. doi: 10.1016/j.jhep.2015.11.004. Epub 2016 Apr 7. PMID: 27062661.
9. Стаценко МЕ, Туркина СВ, Косивцова МА, Шилина НН. Неинвазивная диагностика неалкогольной жировой болезни печени: простые инструменты уже в руках практического врача. Вестник ВолгГМУ. 2019;2(70):134-139.
10. Musialik J, Jonderko K, Kasicka-Jonderko A, Buschhaus M. (13) CO2 breath tests in non-invasive hepatological diagnosis. Prz Gastroenterol. 2015;10(1):1-6. DOI: 10.5114/pg.2014.47501. Epub 2015 14 січня. PMID: 25960807; PMCID: PMC4411407.
11. Modak AS. Stable isotope breath tests in clinical medicine: a review. J Breath Res. 2007 Sep;1(1):014003. doi: 10.1088/1752-7155/1/1/014003. Epub 2007 Jul 11. PMID: 21383429.
12. Lacroix M, Mosora F, Pontus M, Lefebvre P, Luyckz A, Lopez-Habib G. Glucose naturally labeled with carbon-13: use for metabolic studies in man. Science. 1973 Aug 3;181(4098):445-6. doi: 10.1126/science.181.4098.445. PMID: 4718109.
13. Krumbiegel P, Günther K, Faust H, Möbius G, Hirschberg K, Schneider G. Nuclear medicine liver function tests for pregnant women and children. 1. Breath Tests with 14C-methacetin and 13C-methacetin. Eur. J. Nucl. Med. 1985;10(3-4):129-33.
14. Petrolati A, Festi D, De Berardinis G, Colaiocco-Ferrante L, Di Paolo D, Tisone G, Angelico M. 13C-methacetin breath test for monitoring hepatic function in cirrhotic patients before and after liver transplantation. Aliment Pharmacol Ther. 2003 Oct 15;18(8):785-90. doi: 10.1046/j.1365-2036.2003.01752.x. PMID: 14535871.
15. Hofmann AF. The role of breath tests in liver functioning testing. In: Perri, F, Andriulli, A, eds. Clinical Application of Breath Tests in Gastroenterology and Hepatology. Rome: International University Press, 1998:47-51.