Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета. Встановити соціально-психологічні та клінічні предиктори відмови від тютюнопаління на етапі санаторно-курортної реабілітації в пацієнтів, що нещодавно перенесли гостру коронарну подію. Матеріали та методи. Обстежено 68 пацієнтів віком 42-68 років (середній вік — 56,70±6,1 року), які після нещодавно перенесеного ГКС (не більше як 28 днів тому) проходили програму кардіореабілітації у відділенні реабілітації після захворювань серця санаторно-курортного комплексу «Моршинкурорт». Залежно від звички куріння всі пацієнти були розподілені на дві групи. До першої (I) групи увійшли пацієнти-курці, які відмовились від куріння в процесі КР (n=38, середній вік — 57,10±6,73 року), до другої (II) групи — курці, які продовжували курити впродовж санаторно-курортного лікування (n=30, середній вік — 56,58±5,74 року). У пацієнтів досліджуваних груп визначали предиктори відмови від куріння за допомогою бінарної логістичної регресії. Результати. Під час дослідження було встановлено 5 незалежних предикторів відмови від куріння, які були статистично значущими: індекс куріння, рівень тривоги, індекс маси тіла, коморбідність та сімейний стан. Шанси відмовитись від куріння були більшими на 79% (95% ДІ від 1,25 до 2,56) у кардіореабілітаційних хворих із вищими показниками ІМТ та в 3 рази (95% ДІ від 0,57 до 18,40) більшими в пацієнтів, що перебувають у сімейному статусі. Висока коморбідність, вищий показник ІК та рівня тривоги достовірно асоціюються із зменшенням імовірності відмовитись від тютюнопаління. Висновки. Кардіореабілітаційні хворі без партнерів, із високою нікотиновою залежністю, нижчою масою тіла, значними тривожними проявами та множинними супутніми захворюваннями мають меншу ймовірність успішно відмовитись від куріння. Встановлені незалежні предиктори з відмови від куріння повинні обов’язково використовуватися при виборі стратегій лікування тютюнової залежності на етапі КР. Скринінг та лікування тривожних розладів мають бути включені до програми відмови від куріння для підвищення їх ефективності.
Посилання
2. Amrose JA, Barua RS. The pathophysiology of cigarette smoking and cardiovascular disease: an update. J. Am. College Cardiology. 2004;43(10):1731-1737. doi: 10.1016/j.jacc.2003.12.047.
3. Lopez AD, Mathers CD, Ezzati M, et al. Global and regional burden of disease and risk factors, 2001: systemic analysis of population health data. Lancet. 2006;367(9524):1747-1757. doi: 10.1016/S0140-6736(06)68770-9.
4. Mons, U, Muezzinler, A, Gellert, C, et al. Impact of smoking and smoking cessation on cardiovascular events and mortality among older adults: Meta-analysis of individual participant data from prospective cohort studies of the CHANCES consortium. BMJ. 2015, 350, h1551. doi: 10.1136/bmj.h1551.
5. Podpriadova AA. Medyko-sotsialni aspekty invalidnosti patsiientiv z perenesenym infarktom miokarda [Medical and social aspects of disability of patients with myocardial infarction]. East European Journal of Public Health. 2015;3-4 (24/25):88-91. (UA)
6. Wilson, K, Gibson, N, Willan, A, et al. Effect of Smoking Cessation on Mortality After Myocardial Infarction. Arch. Intern. Med. 2000;160(7):939-44. doi: 10.1001/archinte.160.7.939.
7. Biery DW, Berman DW, Singh A, et al. Association of Smoking Cessation and Survival Among Young Adults With Myocardial Infarction in the Partners YOUNG-MI Registry. JAMA Netw Open. 2020;3(7):e209649. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2020.9649.
8. Voors AA, Brussel BL, Plokker HW, et al. Smoking and Cardiac Events After Venous Coronary Bypass Surgery: A 15-Year Follow-up Study. Circulation. 1996,;93(1):42-47. doi: 10.1161/01.cir.93.1.42.
9. Sandhu RK, Jimenez MC, Chiuve SE, et al. Smoking, smoking cessation, and risk of sudden cardiac death in women. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2012;5(6):1091-7. doi: 10.1161/CIRCEP.112.975219.
10. Piepoli MF, Corra U, Adamopoulos S, et al. Secondary prevention in the clinical management of patients with cardiovascular diseases. Core components, standards and outcome measures for referral and delivery: a policy statement from the cardiac rehabilitation section of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation. Endorsed by the Committee for Practice Guidelines of the European Society of Cardiology. Eur. J. Prev. Cardiol. 2014;21:664-681.
11. Nakaz MOZ Ukrainy 746 vid 26.09.2012 «Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsii dlia medychnykh pratsivnykiv zakladiv okhorony zdorovia z nadannia likuvalno-profilaktychnoi dopomohy osobam, yaki bazhaiut pozbutysia zalezhnosti vid tiutiunu» [Order of the Ministry of Health of Ukraine 746 dated September 26, 2012 «On the approval of Methodological recommendations for medical workers of health care institutions to provide medical and preventive care to persons who wish to get rid of tobacco addiction»].
12. Knuuti J, Wijns W, Saraste A, et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. 2020;41(3):407-477. doi: 10.1093/eurheartj/ehz425.
13. Zigmond AS, Snaith RP. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand. 1983;67(6):371-70. doi: 10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x.
14. Salman A, Doherty P. Predictors of Quitting Smoking in Cardiac Rehabilitation. J Clin Med. 2020;9(8):2612. doi: 10.3390/jcm9082612.
15. Lee C, Kahende I. Factors Associated With Successful Smoking Cessation in the United States, 2000. American Journal of Public Health. 2007;97(8):1503-1509. doi:10.2105/ajph.2005.083527.