Розуміння тривожного стану в ситуації гуманітарної катастрофи
pdf

Ключові слова

гуманітарна катастрофа, стрес, тривога, техніки опанування, методи лікування.

Як цитувати

Rakhman, L., Plevachuk, O., Shpylovyi, I., & Dzis, M. (2022). Розуміння тривожного стану в ситуації гуманітарної катастрофи. Практикуючий лікар, (1), 5-10. Retrieved із https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/684

Анотація

Ситуація розгортання російської агресії на території України набула масштабів надзвичайної гуманітарної катастрофи з масивним травматичним впливом на широкі верстви населення, включаючи військових, їхні родини та цивільне населення. Стресові чинники є множинними, реакції на стресову ситуацію можуть бути різноманітними як за змістовним наповненням, так і за траєкторією розвитку. У роботі розглянуто стан тривоги як нормальну емоційну реакцію на травматичний досвід, проаналізовано структуру й динаміку проявів тривоги, наведено дані щодо способів та технік опанування тривоги. Також тривога може трансформуватися в патологічний стан у структурі власне тривожних розладів або спостерігатися як симптом іншої психіатричної патології. Наведено дані щодо критеріїв патологічної тривоги, сучасні методи терапії тривожних станів.

pdf

Посилання

1. Доповідь Українського інституту майбутнього «Україна 2022. Як не втратити свій шанс стати сильною державою» від 22.04.2022 року. Режим доступу: https://uifuture.org/publications/ukrayina-2022-yak-ne-vtratyty-svij-shans-staty-sylnoyu-derzhavoyu/
2. Волошин, ПВ. Соціальний стрес та його медико-психологічні наслідки / ПВ Волошин, НО Марута. — С. 5-22. В моногр.: Соціально-стресові розлади (клініка, діагностика, профілактика) / ПВ Волошин [та ін.]; за ред. ПВ Волошина, НО Марути. Харків: Строков Д.В., 2016:335.
3. Hassan, G, Ventevogel, P, Jefee-Bahloul, H, Barkil-Oteo, A, Kirmayer, LJ. Mental health and psychosocial wellbeing of Syrians affected by armed conflict. Epidemiology and Psychiatric Sciences. 2016;25(2):129-141.
4. Брієр Д, Скот К. Основи травмафокусованої терапії. Львів: Свічадо, 2015:448.
5. Roberts, B, Makhashvili, N, & Javakhishvili, J. Hidden burdens of conflict: Issues of mental health and access to services among internally displaced persons in Ukraine. 2017.
6. Kuznetsova, Irina, Mikheieva, Oksana, Catling, Jon, Round, John, & Babenko, Svitlana. The Mental Health of IDPs and the general population in Ukraine. Zenodo. 2019. Режим доступу: https://doi.org/10.5281/zenodo.2585564
7. Підкоритов, ВС. Особливості клініки, формування та комплексного лікування віддалених проявів посттравматичного стресового розладу / ВС Підкоритов, ЛФ Шестопалова, ЮС Бучок. — С. 209-229. В моногр.: Соціально-стресові розлади (клініка, діагностика, профілактика) / ПВ Волошин [та ін.]; за ред. ПВ Волошина, НО Марути. Харків: Строков Д.В., 2016:335.
8. Плевачук ОЮ. Допомога у сфері психічного здоров’я для населення у період гуманітарної надзвичайної ситуації / ОЮ Плевачук, ОБ Сувало, ЛВ Рахман //Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Філософсько-психологічні аспекти духовності сталого розвитку людства». Львів, 2022:170-172.
9. Галієва, ОМ. Диференціація понять «тривога» та «тривожність». Психологія та соціальна робота. 2019;24, 1(49):32-48.
10. Іванова, Т. Тривога як психологічний феномен. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2020;6:72-78.
11. Spielberger, CD. Anxiety: Current Trends in Theory and Research. Elsevier. 2013:485.
12. Коць ЄМ. Феномен соціальної тривожності як наукова проблема / ЄМ Коць. Психологічні перспективи. 2017;29:27-35.
13. Schneiderman N, Ironson G, & Siegel SD. Stress and Health: Psychological, Behavioral, and Biological Determinants. Annu Rev Clin Psychol. 2005;1:607-628
14. Selye H. Stress without distress. Philadelphia, PA: J.B. Lippincott Co, 1974.
15. Pitman R, Rasmusson A, Koenen K, Shin LM, Orr SP, Gilbertson MW, Milad MR, Liberzon I. Biological studies of post-traumatic stress disorder. Nature ReviewsNeuroscience. 2012 Nov 1;13(11):769-87.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.