Методи оцінки етіології хронічного тазового болю в жінок у практиці сімейного лікаря
pdf

Ключові слова

хронічний тазовий біль
методи візуалізації
УЗД
МРТ
діагностика тазового болю

Як цитувати

Shurpyak , S. (2025). Методи оцінки етіології хронічного тазового болю в жінок у практиці сімейного лікаря. Практикуючий лікар, 14(1), 36-40. вилучено із https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/849

Анотація

Хронічний тазовий біль на сьогодні залишається надзвичайно актуальною проблемою охорони здоров’я в усьому світі. Через безліч причин він створює складні фізичні та психічні проблеми зі здоров’ям для мільйонів жінок. При цьому вплив на сімейні стосунки та суспільне життя жінок є величезним, оскільки цим жінкам важко підтримувати якість життя, одночасно справляючись зі своїм станом. Унаслідок цього на індивідуальному рівні хронічний тазовий біль часто призводить до років непрацездатності та страждань із втратою роботи, сімейними проблемами й розлученням. Менеджмент пацієнток із хронічним тазовим болем є серйозною проблемою як для лікарів, так і для пацієнток, зокрема через терміни встановлення діагнозу. Коли біль стає хронічним станом, його складніше оцінити та лікувати. Однією з основних проблем є мультиетіологічність цього стану. Через це пацієнток слід обстежувати як на гінекологічні, так і на негінекологічні захворювання. При цьому затримки та неправильні діагнози призводять до значного розчарування пацієнток і недовіри до лікарів. На жаль, це також призводить до значного прогресування симптоматики тазового болю, що, у свою чергу, зумовлює необхідність поліетіологічної діагностики на етапі первинного обстеження пацієнток в умовах сімейної медицини. Окрім цього, важливо пам’ятати про психологічний комфорт пацієнток і необхідність встановлення довірчих стосунків між пацієнткою та лікарем.
Для цього пацієнтки із тазовим болем повинні підлягати поглибленому аналізу анамнезу та фізикальному огляду, що дозволяє полегшити локалізацію причини болю. Методи візуалізації та лабораторні дослідження можуть допомогти в диференційній діагностиці та наступних кроках для інвазійної діагностики й лікування.

pdf

Посилання

Mathias SD, Kuppermann M, Liberman RF, Lipschutz RC, Steege JF. Chronic pelvic pain: prevalence, health-related quality of life, and economic correlates. Obstet Gynecol. 1996;87(03):321-327

Schmitt CM, Marfurt-Russenberger K, Amsler F, Gantenbein AR. Prevalence and associated factors of chronic pelvic pain in women. A populationbased survey. Swiss Med Wkly. 2004;134(39-40):547-551.

Latthe P, Latthe M, Say L, Gulmezoglu M, Khan KS. WHO systematic review of prevalence of chronic pelvic pain: a neglected reproductive health morbidity. BMC Public Health. 2006;6:177.

Howard FM. Chronic pelvic pain. Obstet Gynecol 2003;101(03):594-611.

Williams RE, Hartmann KE, Steege JF. Documenting the current definitions of chronic pelvic pain: implications for research. Obstet Gynecol. 2004;103(4):686-691.

Lamvu G. Role of hysterectomy in the treatment of chronic pelvic pain. Obstet Gynecol. 2011;117(05):1175-1178.

Gerlinger C, Geraedts K, Kempfert C, et al. Hysterectomy and chronic pelvic pain: a systematic review. J Pain Res. 2017;10:601-611.

Lamvu G, Feranec J, Blanton E. Long-term outcome after hysterectomy. Obstet Gynecol. 2008;111(4):871-877.

Frantsve LM, Kerns RD. Patient-provider interactions in the management of chronic pain: current findings within the context of shared medical decision making. Pain Med. 2007;8(01):25-35.

Gordon DB, Polomano RC, Pellino TA. Patient-provider interactions in the management of acute pain: a narrative review. Pain Med. 2010;11(10):1531-1546.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.