Диференціація підходів до менеджменту жінок із поєднаними доброякісними захворюваннями репродуктивної системи і коморбідними станами
№ 3 (2024), ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
№ 3 (2024)

Диференціація підходів до менеджменту жінок із поєднаними доброякісними захворюваннями репродуктивної системи і коморбідними станами

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Опубліковано листопада 7, 2024
S.O. Shurpyak
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
https://orcid.org/0000-0002-5445-6375
pdf

Ключові слова

хронічний тазовий біль, анкетування, опитувальник, SF-36, якість життя

Як цитувати

Shurpyak, S. (2024). Диференціація підходів до менеджменту жінок із поєднаними доброякісними захворюваннями репродуктивної системи і коморбідними станами. Практикуючий лікар, (3), 44-48. вилучено із https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/828
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

На сьогодні хронічний тазовий біль (ХТБ) є серйозним викликом для систем охорони здоров’я у всьому світі, що зумовлено варіабельністю причин розвитку патології, неспецифічною клінічною картиною, відсутністю загальноприйнятих діагностичних і лікувальних алгоритмів, невдачами терапії. Водночас приділяється все більше уваги якості життя жінок, які страждають на тривалий больовий синдром. Мета. Оцінити якість життя пацієнток із ХТБ на основі валідованого опитувальника SF-36. Матеріали та методи. Основну групу становили 150 пацієнток із клінічною картиною хронічного тазового болю (ХТБ), контрольну групу представили 50 жінок без гінекологічної та соматичної патології на момент дослідження. Анкетування проводилось за допомогою опитувальника SF-36, який передбачає відповіді респонденток на запитання восьми блоків, що характеризують різні аспекти якості життя пацієнток із ХТБ. Результати. У пацієнток із ХТБ спостерігалось значне зниження якості життя за всіма шкалами опитувальника SF-36, при цьому мала місце статистично достовірна різниця показників між основною та контрольною групами (р<0,001). Висновок. Низькі показники шкал опитувальника SF-36 у жінок досліджуваної когорти свідчать про значний вплив ХТБ на всі сфери якості життя пацієнток. Оскільки якість життя є комплексним поняттям і включає фізичний, психічний та соціальний стан хворої, його оцінка допомагає отримати інформацію про індивідуальну реакцію пацієнтки на перебіг захворювання й дозволяє впроваджувати більш персоніфікований підхід при плануванні та проведенні діагностичних і лікувальних заходів. Окрім цього, показники якості життя можуть використовуватись для оцінки ефективності лікування.

pdf

Посилання

1. Engeler D, Baranowski AP, Berghmans B, Borovicka J, Cottrell AM, Dinis-Oliveira P, et al. Chronic Pelvic Pain EAU Guidelines on. 2021. http://uroweb.org/guidelines/compilations-of-all-guidelines/
2. Fourquet J, Gao X, Zavala D, Orengo JC, Abac S, Ruiz A, et al. Patients’ report on how endometriosis affects health, work, and daily life. Fertil Steril. 2010 May 1;93(7):2424–8. doi: 10.1016/j.fertnstert.2009.09.017
3. Jones GL, Kennedy SH, Jenkinson C. Health-related quality of life measurement in women with common benign gynecologic conditions: A systematic review. Am J Obstet Gynecol. 2002;187(2):501–11. DOI: 10.1067/mob.2002.124940
4. Laursen BS, Bajaj P, Olesen AS, Delmar C, Arendt-Nielsen L. Health related quality of life and quantitative pain measurement in females with chronic non-malignant pain. European Journal of Pain. 2005;9(3):267. DOI: 10.1016/j.ejpain.2004.07.003
5. Tripoli TM, Sato H, Sartori MG, de Araujo FF, Girão MJBC, Schor E. Evaluation of Quality of Life and Sexual Satisfaction in Women Suffering from Chronic Pelvic Pain With or Without Endometriosis. Journal of Sexual Medicine. 2011;8(2):497–503. DOI: 10.1111/j.1743-6109.2010.01976.x
6. Romão APMS, Gorayeb R, Romão GS, Poli-Neto OB, dos Reis FJC, Rosa-E-Silva JC, et al. High levels of anxiety and depression have a negative effect on quality of life of women with chronic pelvic pain. Int J Clin Pract. 2009;63(5):707–11. DOI: 10.1111/j.1742-1241.2009.02034.x
7. Siqueira-Campos VM, da Luz RA, de Deus JM, Martinez EZ, Conde DM. Anxiety and depression in women with and without chronic pelvic pain: Prevalence and associated factors. J Pain Res. 2019;12:1223–33. DOI: 10.2147/JPR.S195317
8. Odarushchenko OI. Application of biofeedback (BOS) in psychological rehabilitation of women with chronic pelvic pain. 2020;78–83. https://doi.org/10.38006/907345-01-0.2020.78.83
9. Дубоссарська ЗМ, Грек, ЛП. Синдром хронічного тазового болю у гінекологічних хворих, лікувально-діагностичні аспекти і реабілітація. Медичні перспективи. 2012;17(3):77-82.
10. Howard FM, Yamamoto MP. Chronic pelvic pain. Clinical Gynecology, Second Edition. 2015;(5):51–74. https://doi.org/10.1017/ CBO9781139628938.006
11. AbdelHafeez MA, Reda A, Elnaggar A, EL-Zeneiny H, Mokhles JM. Gabapentin for the management of chronic pelvic pain in women. Arch Gynecol Obstet [Internet]. 2019;300(5):1271–7. Available from: https://doi.org/10.1007/s00404-019-05272-z
12. Carey ET, Till SR, As-Sanie S. Pharmacological Management of Chronic Pelvic Pain in Women. Drugs. 2017;77(3):285–301. DOI: 10.1007/s40265-016-0687-8
13. Souza CA, Oliveira LM, Scheffel C, Genro VK, Rosa V, Chaves MF, et al. Quality of life associated to chronic pelvic pain is independent of endometriosis diagnosis-a cross-sectional survey. Health Qual Life Outcomes. 2011 Jun 10;9. DOI: 10.1186/1477-7525-9-41
14. Yosef A, Ahmed AG, Al-Hussaini T, Abdellah MS, Cua G, Bedaiwy MA. Chronic pelvic pain: Pathogenesis and validated assessment. Vol. 21, Middle East Fertility Society Journal. Middle East Fertility Society; 2016. p. 205–21. https://doi.org/10.1016/j.mefs.2016.08.001
15. Bonnema R, Mcnamara M, Harsh J, Hopkins E. Primary care management of chronic pelvic pain in women. Cleve Clin J Med. 2018;85(3):215–23. DOI: 10.3949/ccjm.85a.16038

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.