Keywords
How to Cite
Abstract
The article discusses the tasks and structure of cardiorehabilitation (KR) restorative treatment of patients after acute coronary syndrome (ACS). The physical rehabilitation program, its formation depending on the classification of the severity of the clinical condition of rehabilitation patients and groups of complications arising after an acute coronary event were analyzed. The article focuses on teaching patients to modify their lifestyle, correct risk factors, and adhere to medication in order to improve the quality and length of their lives. The priority goals of the KR process have been determined, among which the most important are the prevention of repeated cardiovascular events, hospitalizations, and improvement of the prognosis.
References
Kotseva K, De Bacquer D, De Backer G, Ryden L, Jennings C, Gyberg V [et al.]. Lifestyle and risk factor management in people at high risk of Cardiovascular disease. A report from the European Society of Cardiology European Action on Secondary and Primary Prevention by Intervention to Reduce Events (EUROASPIRE) IV cross-sectional survery in 14 European regions. Eur J Prev Cardiol. 2016;23(18):2007-18.
Коваленко ВМ, Шумаков ВО, Малиновська ІЕ, Бабій ЛМ, Тащук ВК, Терещенко НМ. Менеджмент кардіореабілітації пацієнтів, які перенесли гострий коронарний синдром (мет. рек.). Київ: 2018; 1-43.
Bellmann B. The Beneficial Effects of Cardiac Rehabilitation. Cardiology and Therapy. 2020. DOI: 10.1007/s40119-020-00164-9.
Малиновська ІЄ, Шумаков ВА. Кардіологічна реабілітація хворих з гострим інфарктом міокарда: можливість підвищення ефективності лікування і покращення прогнозу. Матеріали ХVI Нац. конгр. кардіологів України: 2015, 23-25 вересня; Київ. С.16-25.
American College of Sports Medicine. Guidelines for graded exercise testingand exercise prescription, 4th ed. Philadelphia: Lea&Febiger. 2013.
Pearson MJ, Mungovan SF, Smart NA. Effect of exercise on diastolic function in heart failure patients: a systematic review and meta-analysis. Heart Fail Rev. 2017; 22(2):229-242.
Piepoli MF, Corrа U, Adamopoulos S, Benzer W, Bjarnason-Wehrens B, Cupples M [et al.]. Secondary prevention in the clinical management of patients with cardiovascular diseases. Core components, standards and outcome measures for referral and delivery: a policy statement from the cardiac rehabilitation section of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation. Endorsed by the Committee for Practice Guidelines of the European Society of Cardiology. Eur. J. Prev. Cardiol. 2014;21:664-681.
Dudek D, Siudak Z, Solheim S. New model of secondary cardiovascular prevention for patients after acute coronary syndromes in Poland with regard to Norvegian experiences. Kardiol Pol. 2016;74(2):101-3.
Haykowsky M, Scott J, Esch B, Schapflocher D, Myers J, Paterson I, Warburton Darren [et al.]. A meta-analysis of the effects of exercise training of left ventricular remodeling following myocardial infarction. Start early and go longer for greatest exercise benefits on remodeling. Trials. 2011;12:92.
Чаплінський РБ. Особливості санаторного етапу реабілітації хворих інфарктом міокарда. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2018;11:263-369.
Швед МІ, Левицька ЛВ. Сучасні стратегії лікування та реабілітації хворих на інфаркт міокарда. К.: Медкнига, 2015. C. 152.
Савенкова ІІ. «Хронопсихологічний портрет» хворих на уронефрологічні захворювання. Наукові записки: [збірник наукових праць Національного університету «Острозька Академія»]. Серія «Психологія». Острог. 2014;14(22):170-173.
Нестерак РВ. Психоемоційний стан хворих на ішемічну хворобу серця, яким проведено аортокоронарне шунтування, та потреба у психологічному супроводі. Буковинський медичний вісник.2018;22(87,3):60-6.
Царенко Л, Вебер Т, Войтович М, Гриценюк Л, Кочубей В, Гридковець Л. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи: [навчальний посібник]. Том 2. Київ, 2018. С. 240.
Ference BA, Ginsberg HN, Graham I, Ray KK. Low-density lipoproteins cause atherosclerotic cardiovascular disease. 1. Evidence from genetic, epidemiologic, and clinical studies. A consensus statement from the European Atherosclerosis Society Consensus Panel. Eur Heart J. 2017;38(32):2459-2472.