Анотація
Постінсультні когнітивні порушення (post-stroke cognitive impairment, PSCI) є частим наслідком інсульту та асоціюються зі зниженням функціональної незалежності, якості життя й ефективності реабілітації. PSCI формуються внаслідок поєднання гострого судинного ураження, мережевої дисконекції, церебральної хвороби дрібних судин та системних факторів ризику.
Мета. Узагальнити сучасні дані щодо патогенетичних механізмів PSCI, підходів до скринінгу й прогнозування, а також проаналізувати доказову базу когнітивної реабілітації з акцентом на цифрові та мультимодальні втручання.
Результати. На основі публікацій 2021-2025 рр. показано, що ризик і вираженість PSCI визначаються не лише локалізацією інсульту, а й маркерами церебральної мікросудинної хвороби, насамперед об’ємом та стратегічною локалізацією біло-речовинних гіперінтенсивностей, а також показниками цілісності білої речовини за DTI. Рекомендовано системний скринінг у гострому та віддаленому періодах із повторною оцінкою в динаміці й низьким порогом направлення на поглиблене нейропсихологічне тестування. Сучасні реабілітаційні стратегії включають домен-орієнтоване когнітивне тренування, комп’ютер-асистовані програми, віртуальну реальність і телереабілітацію, що можуть підвищувати інтенсивність занять і доступність допомоги. Неінвазивна нейромодуляція (rTMS/tDCS) розглядається як перспективний ад’ювант до когнітивної реабілітації, однак потребує подальшої стандартизації
протоколів і якісних рандомізованих досліджень.
Висновки. PSCI мають мультифакторний патогенез і потребують персоналізованого, ультидисциплінарного ведення з поєднанням вторинної профілактики судинних подій, раннього виявлення когнітивного дефіциту та структурованої когнітивної реабілітації. Найбільш перспективними є мультимодальні програми, що інтегрують цифрові технології, телереабілітацію та, у вибраних випадках, нейромодуляційні методи.
Посилання
El Husseini N, Katzan I, Rost NS, et al. Cognitive impairment after ischemic and hemorrhagic stroke: a scientific statement from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2023;54(6):e272–e291. doi:10.1161/STR.0000000000000430.
Quinn TJ, Richard E, Teuschl Y, et al. European Stroke Organisation and European Academy of Neurology joint guidelines on post-stroke cognitive impairment. Eur Stroke J. 2021;6(3):I–XXXVIII. doi:10.1177/23969873211042192.
Rost NS, Brodtmann A, Pase MP, et al. Post-stroke cognitive impairment and dementia. Circ Res. 2022;130(8):1252–1271. doi:10.1161/ CIRCRESAHA.122.319951.
Huang YY, Chen SD, Leng XY, et al. Post-stroke cognitive impairment: epidemiology, risk factors, and management. J Alzheimers Dis. 2022;86(3):983–999. doi:10.3233/JAD-215644.
Lo JW, Crawford JD, Desmond DW, et al; STROKOG Collaboration. Long-term cognitive decline after stroke: an individual participant data meta-analysis. Stroke. 2022;53(4):1318–1327. doi:10.1161/STROKEAHA.121.035796.
de Kort FAS, Coenen M, Weaver NA, et al. White matter hyperintensity volume and poststroke cognition: an individual patient data pooled analysis of 9 ischemic stroke cohort studies. Stroke. 2023;54(12):3021–3029. doi:10.1161/STROKEAHA.123.044297.
Coenen M, Kuijf HJ, Weaver NA, et al. Strategic white matter hyperintensity locations associated with post-stroke cognitive impairment: a multicenter study in 1568 stroke patients. Int J Stroke. 2024. doi:10.1177/17474930241252530.
Ball T, et al. Lesion network mapping of post-stroke cognitive syndromes. Nat Commun. 2023. doi:10.1038/s41467-023-37330-1.
Egle M, Hilal S, Tuladhar AM, et al. Prediction of dementia using diffusion tensor MRI measures: the OPTIMAL collaboration. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2022;93(1):14–23. doi:10.1136/jnnp-2021-326571.
Stulberg EL, Sachdev PS, Murray AM, et al. Post-stroke brain health monitoring and optimization: a narrative review. J Clin Med. 2023;12(23):7413. doi:10.3390/jcm12237413.