Анотація
Актуальність. Поліендокринний метаболічний синдром яєчників (ПМСЯ) (синдром полікістозних яєчників (СПКЯ)) залишається найпоширенішою ендокринопатією серед жінок репродуктивного віку (8-13%), що характеризується складним поєднанням репродуктивних, метаболічних та психологічних порушень. Ключовими ланками патогенезу є гіперандрогенія та інсулінорезистентність, що потребує пошуку ефективних метаболічних коректорів.
Мета роботи. Оцінити терапевтичний потенціал левокарнітину (препарат Лікартін) у корекції гормональних та метаболічних розладів у пацієнток із ПМСЯ на основі аналізу світових даних і власних клінічних спостережень.
Методи. Проведено системний аналіз сучасної літератури, результатів метааналізів та описано три клінічні випадки застосування левокарнітину в дозуванні 2000 мг (внутрішньовенно та перорально) у пацієнток різних вікових груп із ПМСЯ, обтяженим супутніми патологіями (ЦД 2-го типу, аденоміоз, пубертатна гіперандрогенія).
Результати. Встановлено, що левокарнітин виступає критичним модулятором β-окислення жирних кислот, що сприяє зниженню індексу HOMA-IR та рівня інсуліну натщесерце. Згідно з даними метааналізів, ад’ювантна терапія левокарнітином підвищує частоту спонтанних овуляцій у 3,4 раза та покращує товщину ендометрія. Власний клінічний досвід підтвердив, що застосування Лікартіну (2000 мг) протягом 20-30 днів забезпечує зниження рівня вільного тестостерону на 12-15%, редукцію маси тіла (переважно вісцерального жиру) та відновлення регулярності менструального циклу. Додатково відзначено покращення дерматологічного статусу та когнітивних функцій.
Висновки. Інтеграція левокарнітину (Лікартін, 2000 мг) у протоколи лікування ПМСЯ дозволяє досягти синергічного ефекту в нормалізації гормонального фону та метаболічного профілю. Використання внутрішньовенної та оральної форми забезпечує швидкий клінічний результат, що робить його ефективним інструментом інтенсивної стартової терапії й прегравідарної підготовки.
Посилання
Teede H, Deeks A, Moran L. Polycystic ovary syndrome: a complex condition with psychological, reproductive and metabolic manifestations that impacts on health across the lifespan. BMC Medicine. 2010;8:41.
Azziz R, Carmina E, Chen Z, Dunaif A, Laven JS, Legro RS, et al. Polycystic ovary syndrome. Nature Reviews Disease Primers. 2016;2:16057.
Teede HJ. Recommendations from the international evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome
Published in final edited form as: Fertil Steril. 2018 Jul 19;110(3):364-379. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.05.004
Shukla A. Polycystic Ovarian Syndrome. Last Update. July 7, 2025.
Ding DC, Chen W, Wang JH, Lin SZ. Association between polycystic ovarian syndrome and endometrial, ovarian, and breast cancer: A population-based cohort study in Taiwan. Medicine (Baltimore). 2018 Sep;97(39):e12608.
Zhang C, Ma J, Wang W, Sun Y, Sun K. Lysyl oxidase blockade ameliorates anovulation in polycystic ovary syndrome. Hum Reprod. 2018 Nov 01;33(11):2096-2106
Norman RJ, Teede HJ. A new evidence-based guideline for assessment and management of polycystic ovary syndrome. Med J Aust. 2018 Sep 01;209(7):299-300.
Adam LN, Adam LN. Comprehensive overview of polycystic ovary syndrome: Pathophysiology, clinical features, and emerging therapeutic approaches. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S2451847625000260
Dong J. Polycystic ovary syndrome: pathophysiology and therapeutic opportunities. 12 October 2023. https://bmjmedicine.bmj.com/content/2/1/e000548