Оцінка ризику виникнення артеріальної гіпертензії в осіб із дисплазією сполучної тканини

Анотація

Мета. З’ясувати особливості й ризики розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаної з дисплазією сполучної тканини (ДСТ), на основі вивчення зовнішніх і внутрішніх ознак ДСТ, показників вільного та загального оксипроліну крові, результатів інструментальних методів дослідження, консультацій лікарівспеціалістів та розробити алгоритм оцінки ризику виникнення АГ за наявності ДСТ. Матеріал і методи. У дослідження було включено 100 пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаною з ДСТ, серед яких було 48 (48%) чоловіків та 52 (52%) жінки. Середній вік пацієнтів становив 59,72±2,42 року. Контрольну групу становили 30 осіб без підвищеного АТ та встановленої ДСТ. Результати. Частота виявлення зовнішніх фенотипових ознак ДСТ у пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів була вищою в ІІІ групі порівняно з І та ІІ відповідно. Серед них найчастіше спостерігали: атрофічні стрії в нижньогрудному або поперековому відділі хребта; геморагічні шкірні прояви; зміни з боку нігтів (м’які, ламкі, попереково посмуговані); зміни волосся (стоншення, ламкість, сухість, повільний ріст); зміни вушних раковин, у вигляді великих вух, що стирчать; зміни кістково-м’язової системи (сколіоз, біль у ділянці хребта, поперечна плоскостопість, вальгусна установка стоп, макродактилія першого пальця стопи, «хрускіт» у суглобах, другий палець стопи більший за перший). Серед внутрішніх фенотипових ознак ДСТ найчастіше реєстрували в ІІІ групі пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів порівняно з І та ІІ відповідно. Відмічали такі зміни з боку серцево-судинної системи: додаткові хорди серця, фібриляція передсердь, варикозне розширення вен нижніх кінцівок легкого ступеня; органів зору — ангіопатія сітківки; щелепно-лицевої ділянки — карієс зубів, пародонтит; шлунково-кишкового тракту — дискінезія жовчовивідних шляхів на тлі анатомічних порушень (перегинів); сечовидільної системи — дисметаболічна нефропатія, неповне подвоєння нирок. Підвищення концентрації вільного оксипроліну в крові пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаною з ДСТ, виявили в І групі в 19 (100%) осіб, у ІІ — у 31 (96,88%), у ІІІ — у 47 (95,92%); збільшення концентрації загального оксипроліну крові в І групі пацієнтів в 10 (52,63%) осіб, у ІІ — у 25 (78,13%), у ІІІ — у 45 (91,84%). На підставі бальної оцінки проявів ДСТ щодо їх прогностичної цінності розроблено алгоритм оцінки ризику виникнення АГ в осіб із ДСТ. Висновки. Для найпоширеніших ознак ДСТ визначено прогностичний бал щодо ризику розвитку АГ. Сума прогностичних балів, визначених для окремих ознак ДСТ, дозволяє прогнозувати виникнення низького ризику АГ 1-го та 2-го ступенів при досягненні до 12 балів, середнього — від 13 до 19, високого — від 20 до 29 та дуже високого — від 30 і більше відповідно. Для розвитку АГ 3-го ступеня низький її ризик мають пацієнти із сумою балів до 6, середній — від 7 до 14, високий — від 15 до 19 та дуже високий –від 20 і більше відповідно.