Оцінка ризику виникнення артеріальної гіпертензії в осіб із дисплазією сполучної тканини
pdf

Ключові слова

артеріальна гіпертензія, дисплазія сполучної тканини, оксипролін крові, добовий моніторинг артеріального тиску, ризик виникнення артеріальної гіпертензії.

Як цитувати

Solomenchuk, T., Rak, N., Zaremba-Fedchyshyn, O., & Zaremba, O. (2022). Оцінка ризику виникнення артеріальної гіпертензії в осіб із дисплазією сполучної тканини. Практикуючий лікар, (1), 53-59. Retrieved із https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/690

Анотація

Мета. З’ясувати особливості й ризики розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаної з дисплазією сполучної тканини (ДСТ), на основі вивчення зовнішніх і внутрішніх ознак ДСТ, показників вільного та загального оксипроліну крові, результатів інструментальних методів дослідження, консультацій лікарівспеціалістів та розробити алгоритм оцінки ризику виникнення АГ за наявності ДСТ. Матеріал і методи. У дослідження було включено 100 пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаною з ДСТ, серед яких було 48 (48%) чоловіків та 52 (52%) жінки. Середній вік пацієнтів становив 59,72±2,42 року. Контрольну групу становили 30 осіб без підвищеного АТ та встановленої ДСТ. Результати. Частота виявлення зовнішніх фенотипових ознак ДСТ у пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів була вищою в ІІІ групі порівняно з І та ІІ відповідно. Серед них найчастіше спостерігали: атрофічні стрії в нижньогрудному або поперековому відділі хребта; геморагічні шкірні прояви; зміни з боку нігтів (м’які, ламкі, попереково посмуговані); зміни волосся (стоншення, ламкість, сухість, повільний ріст); зміни вушних раковин, у вигляді великих вух, що стирчать; зміни кістково-м’язової системи (сколіоз, біль у ділянці хребта, поперечна плоскостопість, вальгусна установка стоп, макродактилія першого пальця стопи, «хрускіт» у суглобах, другий палець стопи більший за перший). Серед внутрішніх фенотипових ознак ДСТ найчастіше реєстрували в ІІІ групі пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів порівняно з І та ІІ відповідно. Відмічали такі зміни з боку серцево-судинної системи: додаткові хорди серця, фібриляція передсердь, варикозне розширення вен нижніх кінцівок легкого ступеня; органів зору — ангіопатія сітківки; щелепно-лицевої ділянки — карієс зубів, пародонтит; шлунково-кишкового тракту — дискінезія жовчовивідних шляхів на тлі анатомічних порушень (перегинів); сечовидільної системи — дисметаболічна нефропатія, неповне подвоєння нирок. Підвищення концентрації вільного оксипроліну в крові пацієнтів з АГ ІІ стадії 1-3-го ступенів, поєднаною з ДСТ, виявили в І групі в 19 (100%) осіб, у ІІ — у 31 (96,88%), у ІІІ — у 47 (95,92%); збільшення концентрації загального оксипроліну крові в І групі пацієнтів в 10 (52,63%) осіб, у ІІ — у 25 (78,13%), у ІІІ — у 45 (91,84%). На підставі бальної оцінки проявів ДСТ щодо їх прогностичної цінності розроблено алгоритм оцінки ризику виникнення АГ в осіб із ДСТ. Висновки. Для найпоширеніших ознак ДСТ визначено прогностичний бал щодо ризику розвитку АГ. Сума прогностичних балів, визначених для окремих ознак ДСТ, дозволяє прогнозувати виникнення низького ризику АГ 1-го та
2-го ступенів при досягненні до 12 балів, середнього — від 13 до 19, високого — від 20 до 29 та дуже високого — від 30 і більше відповідно. Для розвитку АГ 3-го ступеня низький її ризик мають пацієнти із сумою балів до 6, середній — від 7 до 14, високий — від 15 до 19 та дуже високий –від 20 і більше відповідно.

pdf

Посилання

1. Усанова АА. Ревматология: учебное пособие. ГЭОТАР-Медиа. Россия. 2021:408.
2. Коваленко ВМ. Ревматичні хвороби. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. Київ. 2021:399.
3. Земцовский ЭВ. Соединительнотканные дисплазии сердца. СПб: ТОО Политекс-Норд-Вест. 2000:114.
4. Кадурина ТИ, Горбунова ВН. Дисплазия соединительной ткани. СПб.:ЭЛБИ. 2009:704.
5. Клинические рекомендации РНМОТ «Дисплазии соединительной ткани» утверждены на XII Национальном конгрессе терапевтов 22-24 ноября 2017 года / Российское научное медицинское общество терапевтов (РНМОТ). 2017:181.
6. Мартынов АИ, Нечаева ГИ. Дисплазия соединительной ткани. Сердечно-сосудистые изменения, современные подходы к диагностике и лечению. МИА. 2017:400.
8. Насонов ЕЛ, Алекберова ЗС, Галушко ЕА. Ревматология. Российские клинические рекомендации. ГЭОТАР-Медиа. 2020:448.
9. Нечаева ГИ, Викторова ИА. Дисплазия соединительной ткани: терминология, диагностика, тактика ведения пациентов. Омск: Бланком. 2007:188.
10. Солєйко ОВ, Рикало НА, Осипенко ІП, Солєйко ЛП. Синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини: від концепції патогенезу до стратегії лікування. Вінниця. Нова Книга. 2014:168.
11. Солєйко ОВ, Осипенко ІП, Солейко ЛП. Біохімічне обличчя» синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Ліки України. 2014;1(177):6- 14.
12. Яковлев ВМ, Нечаева ГИ, Мартынов АИ, Викторова ИА. Дисплазия соединительной ткани в практике врачей первичного звена здравоохранения. Руководство для врачей. М.: КСТ Интерфорум, 2016:520.
13. Трисветова ЕЛ. Современные представления о фибромускулярной дисплазии коронарных артерий. Рациональная фармакотерапия в кардиологии. 2019;15(3):431-438. Doi:10.20996/1819-6446-2019-15-3-431-438.
14. Уэст СДж. Секреты ревматологии. ГЭОТАР-Медиа. Россия. 2021:760.
15. Верещагина ГН, Лисиченко ОВ. Сердечно-сосудистый синдром при системной дисплазии соединительной ткани у мужчин молодого возраста. Медицинский вестник Северного Кавказа. 2008;2:64-67.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.