Кореляційні зв’язки систолічного, діастолічного та пульсового артеріальних тисків у хворих на артеріальну гіпертензію в амбулаторних умовах
pdf

Ключові слова

Cистолічний, діастолічний, пульсовий артеріальний тиск, лівий шлуночок, ліве передсердя.

Як цитувати

Strelchuk, L. (2020). Кореляційні зв’язки систолічного, діастолічного та пульсового артеріальних тисків у хворих на артеріальну гіпертензію в амбулаторних умовах. Практикуючий лікар, (1), 25-28. Retrieved із https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/507

Анотація

У статті проаналізовано кореляційні зв’язки систолічного (САТ), діастолічного (ДАТ) та пульсового (ПАТ) артеріальних тисків у хворих на артеріальну гіпертензію в амбулаторних умовах. Метою дослідження стало виявлення зв’язків САТ, ДАТ і ПАТ із клінічними, лабораторними та структурно-функціональними показниками. Матеріали та методи. Проаналізовано результати обстежень 342 пацієнтів з артеріальною гіпертензією І-ІІІ ступенів, яким проведено загальний та біохімічний аналізи крові, електрокардіографію, ехокардіографію, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини. Визначено кореляційні зв’язки за Спірменом показників АТ із 78 параметрами клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень (Statistica 6.0, Statsoft, США). Дані представлено як медіана (нижній квартиль; верхній квартиль). За межу достовірності прийнято p<0,05. Результати та обговорення. Показники САТ учасників дослідження становили 155,0 (145,0;165,0), ДАТ — 90,0 (80,0;100,0), ПАТ — 60,0 (55,0;70,0) мм рт. ст. Найбільшу кількість істотних кореляцій було виявлено для ДАТ. Оскільки ДАТ була властива найбільша кількість істотних кореляцій із структурними показниками серця та аорти, імовірно, ДАТ має найбільший вплив на ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ). Лише ДАТ характеризувався прямими зв’язками з еритроцитами та гемоглобіном. Для ПАТ були встановлені обернені зв’язки з аланінамінотрансферазою та γ-глутамілтранспептидазою, а також
прямий зв’язок із розміром правої частки печінки. Товщина міжшлуночкової перетинки та задньої стінки ЛШ, а також індекс маси міокарда ЛШ прямо корелювали з усіма показниками АТ, а розміри та об’єми порожнини ЛШ — лише з ДАТ. САТ були властиві прямий зв’язок із розміром лівого передсердя (ЛП) та обернений — із співвідношенням швидкостей раннього та пізнього діастолічного наповнення ЛШ у систолу передсердь (Е/А). Висновки. ДАТ властива найбільша кількість кореляцій із вивченими параметрами, асоціація з жіночою статтю та вищою масою тіла, розмірами та об’ємами порожнини ЛШ, атерогенним профілем крові, наявністю хелікобактерної інфекції. Збільшення САТ корелює з віком пацієнтів, збільшенням ЛП, розвитком діастолічної дисфункції та гіпертрофії міокарда, хелікобактерною інфекцією, порушенням вуглеводного метаболізму. Зростання ПАТ зу-
мовлено збільшенням САТ і зменшенням ДАТ; асоціюється зі старшим віком пацієнтів, гіпертрофією міокарда, збільшенням печінки.

pdf

Посилання

1. Стрільчук Л.М. Відмінності стану серця у гелікобактер-позитивних та негативних осіб // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. — 2015. — 24 (2). — P. 193-197.
2. Abernethy J., Borhani N.O., Hawkins C.M., Crow R., Entwisle G., Jones J.W., Maxwell M.H., Langford H., Pressel S. Systolic blood pressure as an independent predictor of mortality in the Hypertension Detection and Follow-up Program // Am. J. Prev. Med. — 1986. — 2. — P. 123-132.
3. Darne B., Girerd X., Safar M., Cambien F., Guize L. Pulsatile versus steady component of blood pressure: a cross-sectional analysis and a prospective analysis on cardiovascular mortality // Hypertension. — 1989. — 13. — P. 392-400.
4. Domanski M., Mitchell G., Pfeffer M., Neaton J.D., Norman J., Svendsen K., Grimm R., Cohen J., Stamler J., MRFIT Research Group. Pulse pressure and cardiovascular disease-related mortality: follow-up study of the Multiple Risk Factor Intervention Trial (MRFIT–) // JAMA. — 2002. — 287. — P. 2677-2683.
5. Franklin S.S., Gustin W.T., Wong N.D., Larson M.G., Weber M.A., Kannel W.B., Levy D. Hemodynamic patterns of age-related changes in blood pressure. The Framingham Heart Study // Circulation. — 1997. — 96. — P. 308-315.
6. Franklin S.S., Khan S.A., Wong N.D., Larson M.G., Levy D. Is pulse pressure useful in predicting risk for coronary heart Disease? The Framingham Heart Study // Circulation. — 1999. — 100. — P. 354-360.
7. Franklin S.S., Lopez V.A., Wong N.D., Mitchell G.F., Larson M.G., Vasan R.S., Levy D. Single versus combined blood pressure components and risk for cardiovascular disease: the Framingham Heart Study // Circulation. — 2009. — 119. — P. 243-250.
8. Glynn R.J., Chae C.U., Guralnik J.M., Taylor J.O., Hennekens C.H. Pulse pressure and mortality in older people // Arch. Intern. Med. — 2000. — 160. — P. 2765-2772.
9. Guedes A.F., Carvalho F.A., Moreira C., Nogueira J.B., Santos N.C. Essential arterial hypertension patients present higher cell adhesion forces, contributing to fibrinogen-dependent cardiovascular risk // Nanoscale. — 2017. — 9 (39). — P. 14897-14906. doi: 10.1039/c7nr03891g.
10. Olamoyegun M.A., Oluyombo R., Asaolu S.O. Evaluation of dyslipidemia, lipid ratios, and atherogenic index as cardiovascular risk factors among semi-urban dwellers in Nigeria // Ann. Afr. Med. — 2016. — 15 (4). — P. 194-199. doi: 10.4103/1596-3519.194280.
11. Staessen J.A., Gasowski J., Wang J.G., Thijs L., Den Hond E., Boissel J.P., Coope J., Ekbom T., Gueyffier F., Liu L., et al. Risks of untreated and treated isolated systolic hypertension in the elderly: meta-analysis of outcome trials // Lancet. — 2000. — 355. — P. 865-872.
12. Tate R.B., Manfreda J., Krahn A.D., Cuddy T.E. Tracking of blood pressure over a 40-year period in the University of Manitoba Follow-up Study, 1948-1988 // Am. J. Epidemiol. — 1995. — 142. — P. 946-954.
13. The sixth report of the Joint National Committee on Prevention. Detection Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure // Arch. Intern. Med. — 1997. — 157. — P. 2413-2446.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.