БАЗОВІ ПРИНЦИПИ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА

Анотація

Гострий інфаркт міокарда (ІМ) на сьогодні залишається однією з головних причин смертності. Впровадження ефективних кардіореабілітаційних програм для пацієнтів, які перенесли гострі форми ІХС, є важливим засобом покращення якості та тривалості життя. У більшості рекомендацій кардіореабілітація має І клас А рівень доказовості. План реабілітації повинен бути індивідуальним і базуватися на попередньо проведеній стратифікації ризику, визначенні рівня функціональної здатності й конкретних потребах хворого. На сьогодні, крім традиційної моделі кардіореабілітації, що включає 4 етапи, запропоновані альтернативні моделі з використанням персоніфікованої телемедицини, сфокусованої на індивідуальному профілю чинників ризику, а також спільнотних та домашніх програмах, які враховують можливість вибору для пацієнтів відповідно до їхніх потреб.

ARTICLE PDF

Посилання

1. Жарінов О.Й., Куць В.О., Тхор Н.В. Навантажувальні проби в кардіології. Навчальний посібник. — К.: Мед. Світу, 2006. — 89 с.
2. Реабилитация кардиологических больных / Под ред. К.В. Лядова, В.Н. Преображенского. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. — 288 с.
3. Реабілітація хворих на інфаркт міокарда / М.І. Швед, Л.В. Левицька, В.Б. Коваль і співавт. // Методичні рекомендації. — Тернопіль, 2011. — 54 с.
4. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної та третинної медичної допомоги «Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST». — МОЗ України, 2014. — 78 c.
5. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної та третинної медичної допомоги та медичної реабілітації «Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST». — МОЗ України, 2015. — 67 с.
6. Швед М.І., Левицька Л.В. Сучасні технології відновного лікування хворих з гострим коронарним синдромом. — К.: Видавничий дім Медкнига, 2018. — 184 с.
7. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presentingwith ST-segment elevation The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology // European Heart Journal. — 2017. — P. 1-66. DOI: 10.1093/eurheartj/ehx393.
8. American Association of Cardiovascular and Pulmonary Rehabilitation. Guidelines for cardiac rehabilitation programs. Champaign, IL: Human Kinetics. — 2013.
9. American Collegeof Sports Medicine.Guidelinesfor graded exercise testingand exercise prescription, 4th ed. — Philadelphia: Lea&Febiger, 2013.
10. Barber K., Stommel M., Kroll J. et al. Cardiac rehabilitation for community-based patients with myocardial infarction: factors predicting discharge recommendation and participation // J. Clin. Epidemiol. — 2001. — Vol. 54. — P. 1025-1030.
11. Beswick A.D., Rees K., Griebsch I. et al. Provision, uptake and cost of cardiac rehabilitation programmes: improving services to under-represented groups // Health Technol Assess. — 2004. — P. 1-152.
12. Clark R., Conway A., Poulsen V. et al. Alternative models of cardiac rehabilitation: A systematic review // European Journal of Preventive Cardiology. — 2015. — Vol. 22 (1). — P. 35-74.
13. Grace S.L., Turk-Adawi K.I., Contractor A. et al Cardiac rehabilitation delivery model for low-resource settings // Heart. — 2016. — № 102. — Р. 1449-1455.
14. Fornal C. A woman’s dilemma: cardiac rehabilitation barriers // Kansas Nurse. — 2011. — № 86. — Р. 10-13.
15. Hagberg J.M., Ehsani A.A., Holloszy J.O. Effects of 12 months of intense exercise training on stroke volume in patients with coronary artery disease // Circulation. — 1998. — Vol. 67. — Р. 1194-1199.
16. Hailey D., Roine R., Ohinmaa A. et al. Evidence of benefit from telerehabilitation in routine care: a systematic review // J. Telemed. Telecare. — 2011. — Р. 281- 287.
17. King S.B. Current status of percutaneous transluminal coronary angioplasty // Cardiovasc. Rev. Reports. — 1988. — Vol. 9. — Р. 27-32.
18. Leon A.S., Franklin B.A., Costa F. et al. Cardiac rehabilitation and secondary prevention of coronary heart disease: an American Heart Association scientific statement from the Council on Clinical Cardiology (Subcommittee on Exercise, Cardiac Rehabilitation, and Prevention) and the Council on Nutrition, Physical Activity, and Metabolism (Subcommittee on Physical Activity), in collaboration with the American association of Cardiovascular and Pulmonary Rehabilitation // Circulation. — 2005. — Vol. 111. — Р. 369-376.
19. Mittag O., Schramm S., Bohmen S., et al. Medium-term effects of cardiac rehabilitation in Germany: systematic review and meta-analysis of results from national and international trials // Eur. J. Cardiovas. Prev. Rehabil. — 2011. — № 18. — Р. 587-693.
20. Neubeck L., Freedman S.B., Clark A.M. et al. Participating in cardiac rehabilitation: a systematic review and metasynthesis of qualitative data // Eur. J. Prev. Cardiol. — 2012. — № 19. — Р. 494-503.
21. Pollock M.L., Wilmore J. Exercise in health and disease: Evaluation and prescription for prevention and rehabilitation. — Philadelphia: Saunders, 1990. — Р. 485-620.
22. Redfern J., Briffa T., Ellis E. et al. Patient-centered modular secondary prevention following acute coronary syndrome // J. Cardiopulm. Rehabil. Prev. — 2008. — № 28. — Р. 107-115.
23. Taylor R.S., Brown A., Ebrahim S., Jolliffe J., Noorani H., Rees K., Skidmore B., Stone J.A., Thompson D.R., Oldridge N. Exercise-based rehabilitation for patients with coronary heart disease: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials // Am. J. Med. — 2004. — Vol. 116. — Р. 682-692.
24. WHO. Rehabilitation of patients with cardiovascular disease. Report of WHO Expert Committee. — Geneva: WHO, 1964. — N270.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.