ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПЕДІАТРІЇ ТА НЕОНАТОЛОГІЇ: ІНЖЕНЕРІЯ ЗАПИТІВ ЯК НОВА МІЖДИСЦИПЛІНАРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЛІКАРЯ

Анотація

Вступ. Сучасна медицина функціонує в умовах експоненційного зростання обсягу медичних даних, що
формує новий тип когнітивного навантаження на лікаря і суттєво ускладнює процес прийняття клінічних рішень. Традиційна модель професійної діяльності, орієнтована на накопичення знань, виявляється недостатньою в умовах постійного оновлення інформації. У цьому контексті штучний інтелект (ШІ) розглядається не лише як технологічний інструмент, а як нове когнітивне середовище, здатне аналізувати великі масиви даних, виявляти приховані закономірності та підтримувати клінічне мислення. Водночас ефективність його застосування визначається якістю взаємодії між лікарем і алгоритмом, ключовим елементом якої є інженерія запитів.
Мета. Обґрунтувати інженерію запитів як нову когнітивну та професійну компетентність лікаря, визначити її місце в структурі клінічного мислення й оцінити роль у сучасній педіатрії та неонатології.
Матеріали та методи. Дослідження має оглядово-аналітичний характер і базується на системному аналізі сучасних наукових публікацій, присвячених застосуванню штучного інтелекту в медицині, а також на узагальненні авторських матеріалів (презентації та коментарів до доповіді), що висвітлюють історичні, клінічні й освітні аспекти цифрової трансформації. Додатково проаналізовано нормативно-правові документи України та Європейського Союзу, які регулюють використання штучного інтелекту у сфері охорони здоров’я.
Результати та їх обговорення. Встановлено, що ШІ ефективно застосовується в клінічній практиці для стратифікації пацієнтів, ранньої діагностики нейророзвиткових порушень та прогнозування критичних станів, зокрема сепсису в новонароджених. Показано, що алгоритми машинного навчання дозволяють виявляти складні багатофакторні закономірності та здійснювати прогнозування на доклінічному етапі, що відкриває можливості для превентивної медицини. Водночас доведено, що якість отриманих результатів безпосередньо залежить від структури, повноти та точності сформульованих запитів. Інженерія запитів розглядається як інтегративний когнітивний процес, що включає аналіз клінічної ситуації, структурування інформації, формулювання завдання та метакогнітивний контроль результатів. Визначено ключові компетентності лікаря для ефективної взаємодії зі ШІ: клінічна грамотність,
аналітичне та критичне мислення, цифрова компетентність, комунікативна точність і здатність до інтерпретації ймовірнісних моделей. Окрему увагу приділено міждисциплінарному характеру застосування ШІ та необхідності інтеграції медичних, технічних і правових підходів. Проаналізовано етичні та нормативні виклики, зокрема проблеми алгоритмічної упередженості, обмеженої пояснюваності моделей, захисту персональних даних і юридичної відповідальності.
Висновки. Інженерія запитів формується як нова базова компетентність лікаря, що забезпечує ефективну взаємодію із системами штучного інтелекту та підвищує якість клінічних рішень. Її розвиток дозволяє трансформувати клінічне мислення в структуровану цифрову форму, оптимізувати роботу з інформацією та реалізувати потенціал персоналізованої і превентивної медицини. Інтеграція цієї компетентності в систему медичної освіти є необхідною умовою адаптації лікаря до умов цифрової трансформації охорони здоров’я.