ВПЛИВ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ НА СЕКСУАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Анотація

Сексуальне здоров’я жінки є важливим інтегративним показником фізичного, психічного та соціального благополуччя. У сучасних дослідженнях дедалі більше уваги приділяється ролі хронічного психосоціального стресу як одному з ключових модифікованих чинників, що впливає на функціонування репродуктивної та сексуальної системи. З огляду на складний біопсихосоціальний характер жіночої сексуальності, вивчення механізмів дії стресу та їх клінічних наслідків є особливо актуальним для профілактики й лікування сексуальних розладів.
Мета. Проаналізувати сучасні дані щодо впливу хронічного психосоціального стресу на сексуальне здоров’я жінки з урахуванням нейроендокринних, психологічних, соціальних та реляційних механізмів, а також можливостей корекції.
Матеріали та методи. Проведено цільовий огляд публікацій, індексованих у базах PubMed, Scopus, Web of Science та ресурсах із відкритим доступом за період приблизно 2000-2025 рр. Використовувалися пошукові запити англійською мовою: chronic stress, psychological stress, hypothalamic–pituitary–adrenal axis, female sexual function, female sexual dysfunction, FSFI, women, depression, anxiety, mindfulness, intervention.
Результати. Хронічний стрес послідовно пов’язаний зі зниженням сексуального бажання, порушенням збудження, лубрикації, оргазму, підвищенням частоти диспареунії й сексуального дистресу в жінок різного віку. На біологічному рівні стрес через активацію гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової (HPA) осі та підвищення кортизолу пригнічує гіпоталамо-гіпофізарно-гонадну (HPG) вісь, знижуючи секрецію гонадальних стероїдів і змінюючи судинну реактивність. На психологічному рівні він асоціюється з тривогою, депресією, когнітивною дистракцією, негативними схемами щодо тіла й сексуальності, що посилює суб’єктивний дистрес. Найбільш уразливими є жінки в післяпологовому періоді, у перименопаузі/постменопаузі, пацієнтки з онкологічними захворюваннями та безпліддям. Найпереконливіші дані щодо корекції стресу та покращення сексуальної функції стосуються майндфулнес-орієнтованих, когнітивно-поведінкових, психосексуальних та парних інтервенцій, особливо в комбінації з медикаментозним лікуванням тривоги/депресії та, за показаннями, гормональною терапією.
Висновки. Хронічний стрес є значним, але потенційно модифікованим фактором ризику сексуальної дисфункції в жінок. Комплексні підходи, що поєднують психотерапевтичні, поведінкові та біомедичні втручання, є найбільш перспективними для зниження негативного впливу стресу на сексуальне здоров’я жінки.