Анотація
Виконано дослідження з метою вивчення ефективності комплексного лікування пацієнток із бактеріальним вагінозом порівняно з традиційною антибактеріальною терапією. Матеріал і методи. Під спостереженням перебувало 56 жінок репродуктивного віку з діагнозом «бактеріальний вагіноз». Пацієнток було розділено на чотири групи. До першої групи увійшло 10 жінок, які попередньо отримували антибактеріальну терапію з приводу екстрагенітальних захворювань. Жінкам призначали вагінальний крем із кліндаміцином та міконазолом із подальшим інтравагінальним використанням препарату Ревітакса і системного пробіотика Біфіформула. Другу групу становили 10 жінок, які попередньо отримували антибактеріальну терапію з приводу екстрагенітальних захворювань. Пацієнткам призначали препарат Ревітакса та Біфіформула без використання антибактеріальних препаратів. Третю групи сформовано із 23 жінок, які не отримували попередньо антибактеріальну терапію. Їм призначали комбіновану терапію, яка, окрім антибактеріального крему, включала інтравагінальний препарат Ревітакса та системний пробіотик Біфіформула. Двадцяти трьом жінкам четвертої групи призначали антибактеріальний крем із подальшим застосуванням препарату Ревітакса. Контроль за ефективністю лікування проводили за клініко-лабораторним перебігом захворювання на основі динаміки змін скарг пацієнток, оцінки даних рН-метрії (7-ма, 21-ша та 60-та доба
спостереження від початку лікування); оцінку біоценозу проводили за допомогою тест-системи «Фемофлор-16» на 7-й і 21-й день від початку лікування. Результати дослідження показали, що комплексне лікування бактеріального вагінозу із використанням антибактеріального вагінального гелю, Ревітакса та пробіотика Біфіформула ефективно й швидко відновлює вагінальне середовище, сприяє усуненню системного дисбіозу, нормалізації інтравагінальної мікрофлори та дозволяє зменшити кількість рецидивів бактеріального вагінозу.
Посилання
Янковский ДС. Микробиом и здоровье женщины (обзор литературы) / ДС Янковский, ВП Широбоков, ЮГ Антипкин, ТФ Татарчук, ГС Дымент. Репродуктивная эндокринология. 2015;24:13-28.
Swidsinski A, Mendling W, Loening-Baucke V, Ladnoff A, et al. Adherent biofilms in bacterial vaginosis. Obstet Gynecol. 2005;106:1013-1023.
Patterson JL, Girerd PH, Karjane NW, Jefferson KK. Effect of biofilm phenotype on resistance of Gardnerella vaginalis to hydrogen peroxide and lactic acid. Am J Obstet Gynecol. 2007;197:170.
McMillan A, Dell M, Zellar MP, Cribby S, Martz S, Hong E, et al. Disruption of urogenital biofilms by lactobacilli. Colloids Surf B Biointerfaces. 2011;86:58-64.
Anukam K, Osazuwa E, Ahonkhai I, Ngwu M, Osemene G, Bruce AW. Augmentation of antimicrobial metronidazole therapy of bacterial vaginosis with oral probiotic Lactobacillus rhamnosus GR-1 and Lactobacillus reuteri RC-14: randomized, double-blind, placebo controlled trial. Microb Infect. 2006;8:1450-1454.
Cadieux P, Burton JC, Gardiner I. Lactobacillus strains and vaginal ecology. JAMA. 2002;287:1940-2041.
Bodean O, Munteanu O, Cirstoiu C, et al. Probiotics a helpful additional therapy for bacterial vaginosis. J Med Life. 2013;6(4):434-436.
Abad CL, Safdar N. The role of Lactobacillus probiotics in the treatment or prevention of urogenital infection – a systematic review. J Chemother. 2009;21(3):243-252.
Ehrström S, Daroczy K, Rylander E, Samuelsson C, et al. Lactic acid bacteria colonization and clinical outcome after probiotic supplementation in conventionally treated bacterial vaginosis and vulvovaginal candidiasis. Microbes Infect. 2010;12:691-699.