Практикуючий лікар

Університетська лікарня як платформа інтеграції клінічної практики в освітню модель та науковий простір ДНТ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»

2026-08-06T15:21:08+03:00

У статті висвітлено досвід реалізації пілотного проєкту Міністерства охорони здоров’я України щодо впро-
вадження сучасної моделі університетської медицини на базі ДНТ «Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького». Представлено концепцію створення першої в Україні багатопрофільної Університетської
лікарні як інтегрованого лікувально-освітньо-наукового простору, що поєднує клінічну практику, медичну освіту,
наукові дослідження та інноваційну діяльність. Проаналізовано організаційні, освітні та клінічні підходи до інтеграції
університетської лікарні в структуру медичного університету в умовах реформування системи охорони здоров’я
України і викликів воєнного часу. Окрему увагу приділено розвитку мультидисциплінарної моделі медичної допо-
моги, симуляційної медицини, клінічних і доклінічних досліджень, цифрової трансформації та міжнародної співпраці.
Показано, що створення університетської лікарні формує нову модель практикоорієнтованої медичної освіти,
забезпечує інтеграцію науки та клінічної практики, сприяє впровадженню інноваційних технологій і підвищенню
якості медичної допомоги відповідно до сучасних міжнародних стандартів.

ПЕРВИННІ ТА ВТОРИННІ ГІПЕРТРИГЛІЦЕРИДЕМІЇ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ

2026-08-06T15:27:55+03:00

Гіпертригліцеридемія асоціюється з підвищенням ризику серцево-судинних ускладнень та гострого і
хронічного панкреатиту. Підвищення рівня тригліцеридів може бути зумовлено первинними генетичними порушеннями та вторинними факторами або їх поєднанням. У цій оглядовій статті представлено інформацію про різні форми первинних і вторинних гіпертригліцеридемій, описано сучасні можливості генетичної діагностики, немедикаментозної та медикаментозної корекції.

ЧИСЛЕННІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ОЖИРІННЯ

2026-08-06T16:06:32+03:00

У статті систематизовано та представлено численні методи діагностики ожиріння: індекс маси тіла, окружність талії, обхват стегон, індекс ожиріння тіла, співвідношення окружності талії до обхвату стегон, індекс округлості тіла, обхват шиї, товщина шкірної складки, індекс форми тіла або індекс ожиріння в ділянці талії. Визначено прогностичну цінність при ожирінні кожного із наведених методів. Показник індекс маси тіла (ІМТ) залишається найпоширенішим інструментом для скринінгу, діагностики та оцінки метаболічних і серцево-судинних ризиків. Комбінація показника ІМТ з окружністю талії (ОТ), обхватом стегон (ОС), відношенням ОТ/ОС підвищує його діагностичну та прогностичну цінність. Індекс округлості тіла може бути кращою альтернативою класичного методу оцінки ступеня ожиріння – ІМТ.

АНЕМІЯ ПРИ ХРОНІЧНІЙ СЕРЦЕВІЙ НЕДОСТАТНОСТІ: НЕВИДИМИЙ ФАКТОР, ЩО ВПЛИВАЄ НА ПРОГНОЗ

2026-08-06T16:17:07+03:00

Анемія та дефіцит заліза є частими коморбідними станами в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН), особливо в осіб похилого і старечого віку. Вони асоціюються зі зниженням якості життя, фізичної активності, підвищенням частоти госпіталізацій та смертності. Метою роботи є узагальнення сучасних даних щодо патогенезу, клінічного значення, діагностики та лікування анемії у хворих на ХСН. Показано, що дефіцит заліза може негативно впливати на перебіг ХСН навіть за відсутності анемії. Обґрунтовано необхідність скринінгу та індивідуалізованого підходу до терапії.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПЕДІАТРІЇ ТА НЕОНАТОЛОГІЇ: ІНЖЕНЕРІЯ ЗАПИТІВ ЯК НОВА МІЖДИСЦИПЛІНАРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЛІКАРЯ

2026-08-06T16:24:06+03:00

Вступ. Сучасна медицина функціонує в умовах експоненційного зростання обсягу медичних даних, що
формує новий тип когнітивного навантаження на лікаря і суттєво ускладнює процес прийняття клінічних рішень. Традиційна модель професійної діяльності, орієнтована на накопичення знань, виявляється недостатньою в умовах постійного оновлення інформації. У цьому контексті штучний інтелект (ШІ) розглядається не лише як технологічний інструмент, а як нове когнітивне середовище, здатне аналізувати великі масиви даних, виявляти приховані закономірності та підтримувати клінічне мислення. Водночас ефективність його застосування визначається якістю взаємодії між лікарем і алгоритмом, ключовим елементом якої є інженерія запитів.
Мета. Обґрунтувати інженерію запитів як нову когнітивну та професійну компетентність лікаря, визначити її місце в структурі клінічного мислення й оцінити роль у сучасній педіатрії та неонатології.
Матеріали та методи. Дослідження має оглядово-аналітичний характер і базується на системному аналізі сучасних наукових публікацій, присвячених застосуванню штучного інтелекту в медицині, а також на узагальненні авторських матеріалів (презентації та коментарів до доповіді), що висвітлюють історичні, клінічні й освітні аспекти цифрової трансформації. Додатково проаналізовано нормативно-правові документи України та Європейського Союзу, які регулюють використання штучного інтелекту у сфері охорони здоров’я.
Результати та їх обговорення. Встановлено, що ШІ ефективно застосовується в клінічній практиці для стратифікації пацієнтів, ранньої діагностики нейророзвиткових порушень та прогнозування критичних станів, зокрема сепсису в новонароджених. Показано, що алгоритми машинного навчання дозволяють виявляти складні багатофакторні закономірності та здійснювати прогнозування на доклінічному етапі, що відкриває можливості для превентивної медицини. Водночас доведено, що якість отриманих результатів безпосередньо залежить від структури, повноти та точності сформульованих запитів. Інженерія запитів розглядається як інтегративний когнітивний процес, що включає аналіз клінічної ситуації, структурування інформації, формулювання завдання та метакогнітивний контроль результатів. Визначено ключові компетентності лікаря для ефективної взаємодії зі ШІ: клінічна грамотність,
аналітичне та критичне мислення, цифрова компетентність, комунікативна точність і здатність до інтерпретації ймовірнісних моделей. Окрему увагу приділено міждисциплінарному характеру застосування ШІ та необхідності інтеграції медичних, технічних і правових підходів. Проаналізовано етичні та нормативні виклики, зокрема проблеми алгоритмічної упередженості, обмеженої пояснюваності моделей, захисту персональних даних і юридичної відповідальності.
Висновки. Інженерія запитів формується як нова базова компетентність лікаря, що забезпечує ефективну взаємодію із системами штучного інтелекту та підвищує якість клінічних рішень. Її розвиток дозволяє трансформувати клінічне мислення в структуровану цифрову форму, оптимізувати роботу з інформацією та реалізувати потенціал персоналізованої і превентивної медицини. Інтеграція цієї компетентності в систему медичної освіти є необхідною умовою адаптації лікаря до умов цифрової трансформації охорони здоров’я.

ПОСТТРАВМАТИЧНІ СУДОМИ ТА РИЗИК РОЗВИТКУ ЕПІЛЕПСІЇ: ЩО ПОВИНЕН ЗНАТИ ПРАКТИКУЮЧИЙ ЛІКАР

2026-08-06T16:51:38+03:00

Посттравматичні судоми є одним із найпоширеніших неврологічних ускладнень черепно-мозкової травми та важливим клінічним маркером ризику розвитку посттравматичної епілепсії. Для лікаря практичної ланки своєчасне розпізнавання судомної активності після травми голови, правильна стратифікація ризику та обґрунтоване скерування пацієнта до фахівця мають ключове значення для запобігання несприятливим наслідкам. У статті узагальнено сучасні уявлення щодо класифікації посттравматичних судом, основних патофізіологічних механізмів їх виникнення, клінічних предикторів розвитку посттравматичної епілепсії, а також розглянуто практичні підходи до діагностики, профілактики та тривалого спостереження пацієнтів після черепно-мозкової травми. Окрему увагу приділено ролі лікаря первинної ланки у веденні цієї категорії хворих.

ВПЛИВ ПОРУШЕНЬ СЕКСУАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я НА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ЖІНОК: CИСТЕМНИЙ ОГЛЯД

2026-08-06T17:04:58+03:00

Порушення сексуального здоров’я є поширеним, але часто недооціненим чинником, що впливає на психологічне благополуччя жінок. Сексуальна дисфункція, сексуальний біль і пов’язаний із ними сексуальний дистрес можуть мати суттєві психоемоційні наслідки, зокрема підвищення рівня депресії, тривоги й зниження якості життя.
Мета. Метою цього огляду є узагальнення сучасних наукових даних щодо впливу порушень сексуального здоров’я на психологічний стан жінок із фокусом на депресивні та тривожні симптоми, сексуальний дистрес і міжособистісне функціонування.
Методи. Проведено наративний огляд літератури з використанням баз PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science та PsycINFO. До аналізу включено систематичні огляди, метааналізи та великі клінічні й популяційні дослідження, опубліковані переважно в період 1999-2025 років.
Результати. Аналіз показав стійкий зв’язок між порушеннями сексуального здоров’я та депресивними й тривожними симптомами в жінок. Найбільш виражені психологічні наслідки спостерігаються за наявності сексуального дистресу та хронічного сексуального болю. При гінекологічних захворюваннях, таких як ендометріоз, синдром полікістозних яєчників і наслідки онкологічного лікування, сексуальні порушення часто виступають ключовою ланкою між соматичними симптомами та психічним неблагополуччям. Міжособистісні та соціокультурні чинники суттєво модифікують вираженість психологічних наслідків.
Висновки. Порушення сексуального здоров’я мають комплексний вплив на психологічний стан жінок і потребують інтегрованого біопсихосоціального підходу в клінічній практиці та подальших наукових досліджень.

ТРИВОЖНІ ТА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ У ХВОРИХ ІЗ НЕСТАБІЛЬНОЮ СТЕНОКАРДІЄЮ: ВПЛИВ ПЕРЕНЕСЕНОГО COVID-19 І ФАКТОРА КУРІННЯ

2026-08-06T17:15:19+03:00

Тривожні та депресивні розлади є поширеними психічними порушеннями після перенесеного COVID-19, особливо серед пацієнтів із тривалими симптомами або постковідним синдромом (post-COVID syndrome, long-COVID). Вираженість і тривалість цих порушень варіюють, проте в значної частини пацієнтів вони зберігаються протягом місяців після гострої фази інфекції.

МРТ-ВЕРИФІКОВАНИЙ МІОКАРДИТ ІЗ РІЗНОЮ ВИРАЖЕНІСТЮ КАРДІАЛЬНОГО РЕМОДЕЛЮВАННЯ: АНАЛІЗ ДВОХ КЛІНІЧНИХ ВИПАДКІВ

2026-08-06T17:29:15+03:00

У статті представлено два клінічні випадки МРТ-верифікованого міокардиту з різним ступенем кардіального ремоделювання та порушенням систолічної функції лівого шлуночка. Проведено порівняльний аналіз клінічних проявів, лабораторних та інструментальних даних відповідно до сучасних рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC, 2025).
У першому випадку відзначалося виражене ремоделювання міокарда зі значним зниженням фракції викиду лівого шлуночка та наявністю пізнього накопичення гадолінію, що відповідало постзапальному фіброзу міокарда. Другий випадок характеризувався хронічним перебігом міокардиту з помірним ремоделюванням та менш вираженим порушенням систолічної функції. Представлені клінічні випадки ілюструють гетерогенність перебігу міокардиту та підкреслюють діагностичну цінність МРТ серця у виявленні запалення, фіброзу та стратифікації прогнозу пацієнтів. Додатково, спекл-трекінг ехокардіографія може розглядатися як перспективний метод для раннього виявлення субклінічної дисфункції міокарда та стратифікації ризику в пацієнтів із міокардитом.

МОЛЕКУЛЯРНА МІМІКРІЯ МІЖ YERSINIA ENTEROCOLITICA ТА ТИРЕОЇДНИМИ АНТИГЕНАМИ: НАСЛІДКИ ДЛЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

2026-08-06T17:35:29+03:00

У статті подано сучасні дані щодо ролі молекулярної мімікрії між антигенами Yersinia enterocolitica та тиреоїдними структурами, зокрема тиреотропним рецептором і тиреоїдною пероксидазою. Показано, що перехресна імунна реактивність сприяє активації гуморальної та клітинної імунної відповіді, включаючи стимуляцію Th1- та Th17-ланок, порушення функції регуляторних Т-клітин і надмірну продукцію автоантитіл. Окрему увагу приділено системним наслідкам тиреоїдної дисфункції, зокрема її впливу на серцево-судинну систему. Зміни рівня тиреоїдних гормонів призводять до електрофізіологічного ремоделювання міокарда через модифікацію іонних каналів, β-адренергічної чутливості та процесів реполяризації. Це створює передумови для розвитку широкого спектра
аритмій — від синусової брадикардії та порушень провідності при гіпотиреозі до тахіаритмій, зокрема фібриляції передсердь у тиреотоксичних станах. Крім того, розглядається роль імунозапальних механізмів у формуванні так званих автоімунних каналопатій, що безпосередньо впливають на електрофізіологічні властивості кардіоміоцитів. Таким чином, молекулярна мімікрія між Yersinia enterocolitica та тиреоїдними антигенами є ключовим патогенетичним механізмом, що пов’язує інфекційний тригер із розвитком автоімунного тиреоїдиту і його серцево-судинних ускладнень. Формується єдиний патофізіологічний континуум «інфекція–автоімунітет– тиреоїдна дисфункція–кардіальні порушення», що визначає необхідність міждисциплінарного підходу до діагностики та лікування пацієнтів

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ЛЕВОКАРНІТИНУ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ПОЛІЕНДОКРИННОГО МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ ЯЄЧНИКІВ: МЕТАБОЛІЧНІ ТА РЕПРОДУКТИВНІ АСПЕКТИ (клінічні випадки)

2026-08-06T17:42:38+03:00

Актуальність. Поліендокринний метаболічний синдром яєчників (ПМСЯ) (синдром полікістозних яєчників (СПКЯ)) залишається найпоширенішою ендокринопатією серед жінок репродуктивного віку (8-13%), що характеризується складним поєднанням репродуктивних, метаболічних та психологічних порушень. Ключовими ланками патогенезу є гіперандрогенія та інсулінорезистентність, що потребує пошуку ефективних метаболічних коректорів.
Мета роботи. Оцінити терапевтичний потенціал левокарнітину (препарат Лікартін) у корекції гормональних та метаболічних розладів у пацієнток із ПМСЯ на основі аналізу світових даних і власних клінічних спостережень.
Методи. Проведено системний аналіз сучасної літератури, результатів метааналізів та описано три клінічні випадки застосування левокарнітину в дозуванні 2000 мг (внутрішньовенно та перорально) у пацієнток різних вікових груп із ПМСЯ, обтяженим супутніми патологіями (ЦД 2-го типу, аденоміоз, пубертатна гіперандрогенія).
Результати. Встановлено, що левокарнітин виступає критичним модулятором β-окислення жирних кислот, що сприяє зниженню індексу HOMA-IR та рівня інсуліну натщесерце. Згідно з даними метааналізів, ад’ювантна терапія левокарнітином підвищує частоту спонтанних овуляцій у 3,4 раза та покращує товщину ендометрія. Власний клінічний досвід підтвердив, що застосування Лікартіну (2000 мг) протягом 20-30 днів забезпечує зниження рівня вільного тестостерону на 12-15%, редукцію маси тіла (переважно вісцерального жиру) та відновлення регулярності менструального циклу. Додатково відзначено покращення дерматологічного статусу та когнітивних функцій.
Висновки. Інтеграція левокарнітину (Лікартін, 2000 мг) у протоколи лікування ПМСЯ дозволяє досягти синергічного ефекту в нормалізації гормонального фону та метаболічного профілю. Використання внутрішньовенної та оральної форми забезпечує швидкий клінічний результат, що робить його ефективним інструментом інтенсивної стартової терапії й прегравідарної підготовки.

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТЕРМІНАЛЬНОГО ІЛЕЇТУ, УСКЛАДНЕНОГО ПЕРИТОНІТОМ З УТВОРЕННЯМ МНОЖИННИХ МІЖПЕТЛЕВИХ АБСЦЕСІВ, У ХВОРОГО НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ У КОМПЛЕКСІ З ПОДАГРОЮ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)

2026-08-06T23:10:47+03:00

У клінічному випадку висвітлено особливості та атиповий перебіг термінального ілеїту, ускладненого перитонітом з утворенням множинних міжкишкових абсцесів і тонкокишкової нориці, у хворого на цукровий діабет у комплексі з подагрою. У статті детально представлено блискавичний перебіг гострої хірургічної патології органів черевної порожнини (перитоніту) з нечіткою маніфестацією клініки та суперечливими даними клінічних обстежень. Лише завдяки динамічному спостереженню за пацієнтом, застосуванню всіх доступних методів діагностики та своєчасному встановленню діагнозу хворого було прооперовано в ургентному порядку, що дало змогу врятувати йому життя.

КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ХВОРОБИ ОРМОНДА

2026-08-06T23:19:46+03:00

У статті наведено дані щодо поширеності заочеревинного фіброзу (хвороби Ормонда), його клінічних проявів, ускладнень та принципів лікування. Також описано клінічний випадок хвороби Ормонда в загальній клінічній практиці.

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ТЕХНІЧНОЇ ЗУСТРІЧІ БЮРО ВООЗ В УКРАЇНІ)

2026-08-06T23:26:03+03:00

У статті проаналізовано стратегічні напрями удосконалення післядипломної медичної освіти за спеціальністю «Загальна практика – сімейна медицина» на основі матеріалів технічної зустрічі, організованої Бюро ВООЗ в Україні (02.04.2026). Розглянуто критичні виклики кадрового забезпечення ПМД в умовах війни та дефіциту фахівців. Обґрунтовано необхідність реформування інтернатури через збільшення тривалості навчання, впровадження компетентнісного підходу та моделі інтегрованої допомоги. Особливу увагу приділено посиленню співпраці університетів із базами стажування, створенню університетських хабів, розширенню ролі медичних сестер у мультидисциплінарних командах та діджиталізації освіти. Визначено шляхи вдосконалення системи БПР через перехід до оцінки професійних компетентностей та посилення контролю за якістю освітніх послуг.