TY - JOUR AU - Trypilka, S.A. AU - Golovach, I.Yu. AU - Diadyk, E.A. PY - 2018/12/13 Y2 - 2024/03/28 TI - ВОЛЧАНОЧНЫЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ: НА ПЕРЕСЕЧЕНИИ КЛИНИЧЕСКОГО И ГИСТОЛОГИЧЕСКОГО ДИАГНОЗОВ JF - Практикуючий лікар JA - The Praсt. VL - 0 IS - 4 SE - НЕФРОЛОГІЯ DO - UR - https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/39 SP - 22-29 AB - У статті висвітлено сучасні підходи до діагностики вовчакового нефриту. Описано патоморфологічні зміни, наведено характеристику класів люпус-нефриту. Результати гістологічного дослідження біоптату нирки є єдиним надійним та абсолютно необхідним методом діагностики вовчакового нефриту для ініціації терапії, оскільки для більшості випадків не існує жодних клінічних, лабораторних або серологічних досліджень, які можуть із достатньою точністю прогнозувати/замінити результати ниркової біопсії. Натепер жоден із сироваткових чи сечових біомаркерів активності недуги не перевищує інформативність, яка отримується при гістопатологічному дослідженні біоптатів нирки. У пацієнтів із СЧВ наявність нефриту підозрюється на підставі аномального аналізу сечі і/або підвищення сироваткового рівня креатиніну, а діагноз підтверджується гістологічними даними за результатами ниркової біопсії. Біопсію нирок слід проводити в більшості пацієнтів із CЧВ, що мають ознаки ураження нирок, не тільки для встановлення діагнозу, але й для визначення класу вовчакового нефриту. За результатами біопсії нирки можна встановити гостроту й активність ниркового пошкодження, залученість судин і тубулярного апарату нирки та виявити альтернативні причини ниркової недостатності. Отже, класифікація вовчакового гломерулонефриту визначається за результатами патоморфологічного дослідження. Стаття ілюстрована фотографіями патогістологічних змін нирок при різних класах нефриту. ER -